Звягель пише разом: радіодиктант національної єдності — 2026
27 жовтня, у День української писемності та мови, Звягель долучився до Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності — щорічної акції, яка об’єднує українців навколо рідного слова незалежно від віку, професії та місця перебування. Традицію започаткувала команда Українського Радіо у 2000 році. Відтоді радіодиктант став особливою щорічною подією, яка дає змогу українцям у різних куточках світу одночасно долучитися до спільної справи, відчути єдність і засвідчити свою любов до рідної мови.
Однією з локацій, де звягеляни зібралися, щоб написати радіодиктант разом, став Палац культури імені Лесі Українки Тут зареєструвалися 100 учасників. З огляду на безпекову ситуацію спільне написання відбулося в укритті закладу.
Водночас радіодиктант у Звягелі писали й на інших локаціях, а також індивідуально — вдома, на роботі чи будь-де, де була така можливість. Адже головне в цій ініціативі — не місце, за столом чи в укритті, а спільне бажання долучитися до події, присвяченої українській мові, та відчути себе частиною великої української спільноти.
Перед початком диктанту присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять полеглих захисників і захисниць України та всіх, чиї життя забрала російська агресія.
Для учасників це була нагода не лише перевірити свої знання з української мови, а й замислитися над її значенням у нашому житті. Українська мова — наша спільна цінність, важлива складова національної ідентичності та зв’язок між поколіннями.
Автором цьогорічного тексту під назвою «Лист, який не закінчується» став український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Текст почергово читали вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і громадська діячка, співачка та волонтерка Даша Астаф’єва — вони змінювали одне одного після кожного абзацу.
Текст нагадував фрагмент листування двох близьких людей. У час, коли значна частина нашого спілкування відбувається в месенджерах і нерідко обмежується коротким «Як ти?», він спонукав замислитися над справжнім змістом слів, важливістю щирого спілкування та уваги до тих, хто нам дорогий.
Радіодиктант — це значно більше, ніж перевірка грамотності. Це наша спільна розмова про мову, пам’ять, людську близькість і те, що нас об’єднує. У час важких випробувань особливо відчувається цінність таких моментів, коли тисячі українців, де б вони не були, водночас звертаються до рідного слова.
Українська мова живе в наших голосах, думках, листах і щоденних розмовах. Вона зберігає нашу пам’ять, передає досвід поколінь і допомагає відчувати одне одного навіть на відстані. І доки ми говоримо, читаємо й пишемо українською, доки прагнемо бути почутими й підтримувати одне одного, — ми зберігаємо те, що робить нас єдиним народом.
Звягель пише разом. Українською. Усім серцем. Бо наша мова — це наша пам’ять, наша сила і наш зв’язок, який не перервати. Слава Україні!