1 серпня – 108-ма річниця з дня смерті видатної землячки Лесі Українки
108 років тому, 1 серпня 1913 року, у віці 42 років померла видатна українська письменниця, поетеса, перекладачка та культурна діячка Леся Українка. На центральній площі міста вшанували пам’ять геніальної дочки українського народу. Міський голова Микола Боровець, секретар міської ради Оксана Гвозденко, заступники міського голови Наталія Борис та Ірина Гудзь, депутати міської ради, представники виконавчого комітету міської ради та громадськість поклали квіти до підніжжя пам’ятника славетної землячки. На території Новоград-Волинського літературно-меморіального музею Лесі Українки відбулась громадська панахида.
1 серпня, у День пам’яті Лесі Українки, на старому Байковому кладовищі, щороку проходить громадське вшанування геніальної поетеси. Цього року участь у вшануванні взяла делегація Новоград-Волинської міської ТГ на чолі з начальником управління культури і туризму міської ради Олександром Широкопоясом.
Довідково: В останній період свого життя Леся Українка продовжувала вести мужню боротьбу зі своєю недугою. Влітку 1913 року лікарі порадили їй поїхати на гірський курорт в м. Сурамі (Грузія). Туберкульоз виснажував поетесу фізично і духовно. В цей час вона знову повертається до улюбленої теми – античної міфології. Важкохвору Лесю хвилюють літературні справи в Україні, вона вирішує написати для альманаху «Арго» твір, задум якого виношувала кілька років. І диктує матері Ользі Петрівні короткий конспект поеми «На передмістю Олександрії…».
На світанку 1 серпня 1913 року дорогої усім Лесі не стало. Звістка про її кончину сколихнула не тільки Україну, а і всю Європу. Телеграми зі співчуттям надходили з Тбілісі, Харкова, Воронежа, Риги, Варшави, Парижа, Відня, Женеви – з багатьох сіл, міст і містечок, з різних країн.
Труну з тілом Лесі привезли до Києва поїздом 8 серпня (нов. ст.), ховали наступного дня на Байковому цвинтарі (поряд з могилою батька і брата Михайла). Під час поховання нести труну на руках, співати пісень і виголошувати промови було заборонено. З вінків зривали червоні стрічки і написи. Людей не пускали на кладовище, але вони проривали заслони, влаштувавши справжню маніфестацію. Прибули делегації з різних місцевостей України, Росії, Грузії. 29 серпня за ініціативи українців – католиків у костьолі св. Миколая в Києві була відправлена урочиста меса.
У 1939 році на могилі був встановлений надгробок відомого скульптора народного художника України Галини Петрашевич, який є пам’ятником історії та культури.