110 років тому, натхненна природою Волинського краю Леся Українка подарувала світові справжній шедевр української та світової літератури під назвою «Лісова пісня»
«ВЕСНА ЩЕ ТАК НІКОЛИ НЕ СПІВАЛА…»
110 років тому, натхненна природою Волинського краю, поетеса Леся Українка подарувала світові справжній шедевр української та світової літератури «Лісова пісня» – це твір, в якому в єдине сплелися поетичність образів і гармонійна єдність реальності й фантазії.
Ідея створити драму-феєрію була навіяна спогадами дитинства:
«Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую мавку «в умі держала», ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами… Зчарував мене сей образ на весь вік…»
З листів Лесі Українки:
«… Я і про «Лісову Пісню» думала, що всі тілько сміятимуться з сеї «старомодної романтики», а її, здається, признали за мій chef d`oeuvre…»
«…написала драму-поему в 3-х діях днів за 10 з якимсь таким імпетом, що не могла вночі спати, а в день їсти… Як я її скінчила, то таки трохи послабувала – була t 38 і чималий занепад сили…»
«Я маю за неї багато компліментів, як ще ні за яку іншу річ не мала. Чи то значить, що вона справді чогось варта, чи тільки, що вона «доступна», – не знаю.»
Сьогодні «Лісова пісня» – не лише зразок жанру та один з найвідоміших творів української літератури, а й безперечне надбання всієї світової культури. Драма-феєрія Лесі Українки перекладена багатьма мовами світу – англійською, німецькою, польською, російською, французькою, бенгальською та ін.
Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки