17 травня – Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертензією
Артеріальна гіпертензія – одне з найпоширеніших захворювань серцево-судинної системи.
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) посідають провідне місце в структурі поширеності, смертності та інвалідності, суттєво впливають на тривалість і якість життя населення більшості країн світу. Україна посiдає перше мiсце серед країн Європизасмертністю населення вiд серцево-судинних захворювань (це майже 57 % у структурi загальноїсмертностi).Цей показник визначається головними чином двома причинами — iшемiчною хворобою серця (IХС) I цереброваскулярнимизахворюваннями.
Масштаби цієї неінфекційної епідеміївражаючі!Майже 20-25% всього дорослого населення має підвищений артеріальний тиск, тобто страждає тією чи іншою формою артеріальної гіпертензії,причому частіше нездужають найбільш працездатні люди віком 30- 60 років. Відповідно до масштабів нашої країни можна вважати, що ми маємо 12-13 млн. хворих на артеріальну гіпертензію. Щорічно в Україні від цієї патології помирає близько 300 тис. осіб, інфаркт міокарда (ІМ) розвивається у 48,6 тис., а мозковий інсульт (МІ) — у 97 тис.
Гіпертонічна хвороба – це хронічне захворювання, що характеризується постійним, а в початкових стадіях – періодичним підвищенням артеріального тиску: систолічного АТ – 140 мм.рт.ст. і вище та діастолічного –90 мм.рт.ст. і вище. Це – прогресуюче захворювання, що часто дає такі небезпечні ускладнення, як мозковий інсульт, інфаркт міокарда, порушення серцевого ритму та серцева недостатність. Лікування цих ускладнень пов’язане зі значними труднощами, тому велике значення має раннє виявлення підвищеного артеріального тиску, його лікування та проведення профілактичних заходів.
Фактори, які сприяють виникненню і розвитку АГ, ускладнюють її перебіг та прогноз . Умовно їх поділяють на керовані, і некеровані.
Некеровані фактори:
• Стать. У віковій групі до 40 років гіпертонічна хвороба частіше зустрічається у чоловіків, у старшому віці співвідношення змінюється на користь жінок.
• Вік. Існує пряма залежність між АТ і віком. Систолічний АТ, як правило, зростає з віком. У віці 20-30 років гіпертонія розвивається у 9,4% чоловіків, після 40 років – у 35%, а після 60-65 років – вже у 50%.
• Спадковість – один з головних факторів розвитку артеріальної гіпертензії. Якщо обоє батьків страждають на АГ, ризик захворювання у дітей становить 50-70 %.
Керовані фактори (вплив на які дозволяє зменшити ризик розвитку та прогресування АГ):
• Маса тіла. Надлишкова маса тіла асоціюється з 3-5 кратним підвищенням ризику виникнення АГ.
• Неправильне харчування
– Надмірне споживання кухонної солі – споживання на добу більше 5 г солі істотно підвищує ризик розвитку гіпертонії, особливо, якщо є спадкова схильність
– Переважання в харчовому раціоні тваринних жирів, продуктів з високим вмістом холестерину і солодощів збільшує ризик виникнення артеріальної гіпертензії.
– Вживання алкоголю прямо корелює з рівнем AT. Етиловий спирт, основа алкоголю, викликає порушення внутрішньоклітинного обміну речовин та утворення енергії в серцевому м’язі, призводить до змін електролітного балансу, порушення нормального функціонування міокарда, тахікардії, спазму судин, підвищенню артеріального тиску.
• Паління. Нікотин різко підвищує АТ навіть у завзятих курців. Ефект кожної сигарети триває біля 30 хвилин. Вже на 1-й хвилині після її випалювання САТ підвищується на15 мм.рт.ст., а на 4-й – на25 мм.рт.ст. При однакових рівнях АТ мозковий інсульт та ішемічна хвороба серця у осіб, що курять, виникає в 2-3 рази частіше, ніж у тих, хто не палить.
• Психосоціальні фактори. Стрес сприяє підвищенню АТ. Проте поки що невідомо, чи призводить тривалий стрес до довготривалого підвищення АТ.
•Низька фізична активність. У осіб, що ведуть малорухомий спосіб життя, ризик виникнення АГ на 20-50 % вищий, ніж у фізично активних. Регулярні фізичні навантаження є досить ефективним засобом немедикаментозного лікування АГ.
У нормі артеріальний тиск становить нижче 140/90 мм.рт.ст. Артеріальний тиск може суттєво змінюватись в той чи інший бік навіть у здорової людини. Він може знижуватися в спокої, під час сну і підвищуватись при хвилюванні, фізичному навантаженні. При гіпертонічній хворобі АТ підвищеним тримається постійно, хоча і коливається протягом доби.
На ранніх стадіях захворювання може проявлятись головним болем, запамороченням, появою сітки перед очима, болем у ділянці серця, відчуттям затерплості лівої руки, можливі носові кровотечі. Всі ці відчуття проявляються або посилюються при фізичному або психоемоційному навантаженні.
Підвищений АТ може не викликати у хворого ніяких неприємних відчуттів, тому багато людей, які мають гіпертонічну хворобу, навіть не підозрюють, що вони хворі. Вони не звертаються до лікаря, не вимірюють АТ, відповідно і не отримують ніякого лікування.
Підвищений артеріальний тиск несприятливо впливає на внутрішні органи і системи, серце, нирки, судини очного дна та головного мозку. Гіпертонічна хвороба прискорює розвиток атеросклерозу, виникнення мозкових інсультів, ІХС, аритмій, серцевої та ниркової недостатності, зниження зору та ін.
Про що обов’язково має знати пацієнт з підвищеним артеріальним тиском?
1. При перших ознаках захворювання слід негайно звернутись до сімейного лікаря або терапевта.
2. Метою лікування повинно бути досягнення рівня артеріального тиску 130/80 мм.рт.ст. і нижче, за якого пацієнт почуває себе добре.
3. Основним засобом лікування є антигіпертензивна медикаментозна терапія.
4. Лікуватись потрібно довго і наполегливо, домагаючись зниження артеріального тиску.
5. Величезне значення для успішного лікування мають режим праці і відпочинку, раціональне харчування, достатній сон, усунення надмірних психоемоційних навантажень.
6. Хворий на гіпертонічну хворобу повинен уникати конфліктних ситуацій, реагувати на все спокійно.
7. Дуже шкідливе переїдання, яке приводить до розвитку ожиріння. Потрібно дотримуватись режиму харчування.
8. Солі у добовому раціоні повинно бути не більше 5 г.
9. Категорично заборонено вживати алкогольні напої, міцний чай і каву.
10. Дуже корисні прогулянки на свіжому повітрі, лікувальна фізкультура.
За даними ВООЗ, застосування перелічених заходів сприяє зменшенню нових випадків АГ на 50%. Завдяки вторинній профілактиці, застосуванню нових ефективних лікарських препаратів ми можемо набагато збільшити тривалість життя пацієнтів і значно зменшити ускладнення та смертність від серцево-судинних захворювань.
В.О. Єгорова, лікар – кардіолог Новоград-Волинського міськрайТМО