26 квітня 1986 року – тридцять четверта річниця Чорнобильської катастрофи
Більше трьох десятиліть слово «Чорнобиль» обпекло серця мільйонів українців і з того часу з цим словом асоціюється скорбота, печаль, біль і туга за тими, хто вступив у двобій із неконтрольованим мирним атомом.
Чорнобильська катастрофа набула планетарного масштабу і створила на значній території України радіаційну ситуацію, яка і сьогодні продовжує негативно впливати на здоров’я людей і довкілля.
Аварія розцінюється як найбільша у своєму роді за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих та постраждалих від її наслідків людей, так і за економічними збитками.
Кожного року ми повертаємося пам’яттю і серцем до незабутніх трагічних подій, щоб ще раз осягнути, кому зобов’язані мирним небом над головою, можливістю жити і ростити дітей та онуків. Віддаємо данину шани і вдячності тим, хто пожертвував найдорожчим, хто пішов у вічність заради життя і майбутнього свого народу та всього людства.
На сьогоднішній день в місті проживає 956 потерпілих громадян, які користуються пільгами відповідно до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
На реалізацію державної програми «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2020 рік передбачено 2,1 млн. грн, що використовуються у відповідності з напрямами бюджетної програми. Пільги на медичне обслуговування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи фінансуються за рахунок обласного бюджету та передбачені кошти в сумі 75,2 тис. грн.
В ДПСЗН Новоград-Волинської міської ради на обліку перебуває 89 постраждалих громадян внаслідок Чорнобильської катастрофи для отримання санаторно-курортного лікування в 2020 році .
Чорнобиль — це гіркий урок не тільки нам, українцям, а й усьому людству. Забруднення повітря, ґрунтів, вод, загроза здоров’ю десятків і сотень тисяч людей – такі результати аварії на Чорнобильській АЕС.
Про те, що сталось, не можна забувати. Багато з тих, хто прийняв на себе перший удар ядерної стихії, на жаль, уже пішли у безсмертя, залишивши смуток та біль у наших серцях. Лише пам’ять і вдячність тих, хто живе на обпаленій радіацією землі, може бути хоч якоюсь винагородою тим, хто поклав на цей «атомний вівтар» своє здоров’я та життя. Пам’ять — це данина живих усім, хто загинув, рятуючи інших. Нехай ніколи не замовкають дзвони людської пам’яті, що не даватимуть забути про трагедію.
Директор департаменту праці та соціального
захисту населення міської ради Л.В.Хрущ