28 липня – Всесвітній день боротьби з гепатитом
|
Гепатит – це запалення печінки. Гепатит може бути викликаний різними причинами: інфекціями, зловживанням алкоголю, наркотиками, медикаментами, аутоімунними ураженнями. Вірусні гепатити лишаються на сьогодні надзвичайно важливою проблемою для охорони здоров’я країн світу. Десятки мільйонів людей у світі щорічно хворіють на гострі вірусні гепатити, а у значної частини осіб хвороба набуває хронічної форми з можливим подальшим розвитком цирозу та раку печінки. На сьогодні відомо більше десяти різних видів вірусних гепатитів, але найбільш актуальними з них є гепатити вірусів В та С. Ці віруси вражають клітини печінки викликаючи запальний процес, а пізніше руйнування печінки що тягне за собою порушення функції печінки, що значно погіршує стан здоров’я інфікованої людини. Печінка – це величезна фабрика по утворенню практично всіх поживних речовин, які виробляються в організмі, захисних речовин, білків, вуглеводів, вітамінів, заліза. Тут синтезуються кислоти, котрі допомагають нам переробляти жирну їжу, жири. Клітини печінки – можна зрівняти з хімічною лабораторією, в якій здійснюються хімічні реакції, в результаті яких знешкоджуються шкідливі речовини. Людина може прожити 1-2 дні, якщо печінка вийшла із ладу. На щастя вона може функціонувати навіть тоді коли 75% її клітин уражені або видалені, тому що печінка – єдиний орган в нашому організмі, який володіє унікальною можливістю самостійно відновлюватись. Больових рецепторів печінка немає, тому хвороби печінки протягом тривалого періоду протікають безсимптомно. І коли печінка відмовляє – як правило, медицина вже безсильна. В цьому заключається найбільша небезпека. За оцінками ВООЗ, понад 2 мільярди людей в світі інфіковано гепатитом В, з них близько 360 мільйонів мають хронічну форму. Щороку реєструють 4,5 мільйони нових випадків захворювання. Від наслідків хронічного гепатиту В за рік помирає близько 700 000 людей. Щороку близько 1,75 мільйона чоловік заражаються вірусом гепатиту С, а загальне число людей, що живуть з гепатитом С, досягло 71 мільйона чоловік. Нажаль, наша країна продовжує утримувати сумне лідерство щодо темпів збільшення кількості хворих на гепатити В і С. Фахівці Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) включили Україну, єдину з усіх європейських країн, у список 28 держав, що мають найбільший тягар вірусних гепатитів. В Україні вірусом гапатиту В інфіковано біля 1%, вірусом гепатиту С – 3-4% популяції. Ці захворювання передаються парентеральним (через кров), статевим та вертикальним (від матері до дитини) шляхами. Факторами передачі є біологічні рідини, здебільшого кров, сперма, вагінальні виділення. Вірус гепатиту В і С високо контагіозний і легко передається від інфікованої людини через пошкодження на шкірі або слизових оболонках, статевим шляхом, від інфікованої мами своїй дитині під час вагітності та при народженні. Для інфікування особливо гепатиту В достатньо прямого контакту з мікроскопічною кількістю інфікованої крові або біорідинами, які можуть міститися на зубній щітці, лезах, шприцах, глюкометрах, голках та інструментаріях для татування, пірсингу, манікюру, педікюру, небезпечних медичних маніпуляціях, незахищеному сексі. Гострий гепатит С дуже часто (у 80% випадків) переходить в хронічну форму, в той час коли гепатит В навпаки рідко переходить в хронічну форму (не більше ніж в 5% пацієнтів) це стосується дорослих. Щодо інфікування вірусним гепатитом В дітей, особливо новонароджених, являється дуже небезпечним, враховуючи швидке прогресування навіть на протязі декількох місяців може сформуватися цироз печінки. На сучасному етапі існує ефективне противірусне лікування хронічного гепатиту С, яке в 98% випадків виліковує захворювання. Противірусне лікування хронічного гепатиту В нажаль лише призупиняє розвиток хвороби, але повністю не виліковує. Профілактику вірусних гепатитів можна поділити на 2 групи: специфічну та не специфічну. Специфічна – полягає в проведенні профілактичного щеплення. На сьогодні існує специфічна профілактика тільки для гепатиту В, що є найбільш ефективною профілактичною мірою. Вона здійснюється за наступною схемою: дитина отримує три дози препарату – в перші дні життя, в місяць і півроку. Імунітет формується практично у всіх щеплених і зберігається 10 і більше років. Ревакцинація через кожні 10 років проводиться за наявності показань або власним бажанням. Неспецифічні профілактичні заходи для гепатиту В такі ж як при гепатиті С, від якого нажаль щеплення немає: захищені статеві контакти, використання одноразових шприців, по можливості мінімізація відвідувань салонів манікюру, пірсингу, татуажу, дотримання заходів безпеки в побуті (для близьких хворого на гепатит), відповідальне ставлення медичного персоналу до своїх обов’язків (по дезінфекції інструментарію) і т.д.
Ірина Дідик, лікар-інфекціоніст |
|
|