29 червня – 177 років від дня народження Олени Пчілки

З Автобіографії:

“У 1868 році я одружилася з П. Косачем і він повіз мене у Звяглі (офіційно – Новоград -Волинський), де тоді служив за “Председателя с’єзда мирових посередників”.

Ще в гурті брата Михайла я захопилася етнографією. Цей нахил до записів етнографічних я привезла з собою у Звяглі.

…Вся ця країна, а особливо той куточок – Звягельщина, просто чарували мене.

…З першого ж ознайомлення зі Звягельщиною виявилась для мене глибока властивість її – мова волиняків здалась мені розкішною, чарівною.

Правда, були в ній особливості, часом дуже одмінні од моєї Полтавщини, але часто ці властивості в мові мені особливо подобались. Дещо й інше з волинського побуту живило те моє захоплення етнографа. Між іншим – вишивки.

Це був для мене непочатий край. Дивно сказати тепер, що з цього захоплення орнаментикою волинською вийшла моя перша наукова робота… Це величезна праця під назвою: “Український орнамент”, що вийшла друком аж у 1876 р. Всі роки перебування до цього на Волині були роками збирання до тої роботи матеріялів.

…У мене швидко по приїзді знайшлися близькі приятелі в Звяглі щодо збирання словесних етнографічних матеріялів.

Два лірники так добре познайомилися зі мною, що вже зовсім не боялися приходити додому до нас переказувати свої пісні. Була в мене теж така собі бабуся Коржинська – це ходячий великий збірник усяких народніх переказів.

…З моїх матеріялів, що в ті роки я зібрала на Волині, багато я давала використовувати братові Михайлові і його приятелям для збірок і окремих наукових розвідок.

Я вже не говорю про передачу величезного музичного матеріялу Миколі Віталієвичу Лисенкові. Він знаходив у моїх передачах дуже цікаві для себе речі!

…Удалось мені положити у Звяглі початок “Общественной бібліотеки” з самих но українських книжок. Невеличка вона була, та тішила тим, що виключно була українська”.

…Ми переїхали до Луцька цілим домом в 1879 році і порвалася таким чином моя дружба зі Звяглем”.

У поезії “Волинські спогади” Олена Пчілка згадує про часи , проведені у щасливому для неї куточку Волині – Звягелі.