СІМЕЙНІ ФОРМИ ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ

Бажання взяти на виховання дитину, народжену іншими, є ознакою нашої культури і виникає тільки у небайдужих до чужого горя, душевно щедрих і готових до самопожертви людей.

Сімейними формами виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є усиновлення, опіка, піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу.

 УСИНОВЛЕННЯ

Усиновлення – є найкращою зі всіх можливих на сьогодні форм сімейного влаштування дитини, тобто прийняття її у сім’ю на правах рідної. Тільки ця форма влаштування з усіх існуючих має наслідком втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Усиновлення породжує між батьками (усиновителями) та дитиною взаємні права та обов’язки, які передбачені Сімейним кодексом України для батьків та їхніх біологічних дітей. Дитина може бути усиновлена з будь-якої форми влаштування: опіки, прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, інтернатного закладу, якщо вона перебуває на обліку як дитина, котра підлягає усиновленню.

Усиновлення дітей проводиться на підставі рішення суду.

 ОПІКА, ПІКЛУВАННЯ

Опіка, піклування встановлюються для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, при прийнятті рішення про відібрання в них дитини і передачу її під опіку, хвороби батьків чи інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів таких дітей.

Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли 14-ти років і залишилися без батьківського піклування. Піклування – над неповнолітніми з 14 до 18 років.

Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника. У разі призначення опікуна, піклувальника враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування.

Особи, в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, зобов’язані пройти за направленням служби у справах дітей курс навчання з проблем виховання таких дітей в обласному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Родичі дитини, які мають намір взяти її під опіку, піклування, курс навчання не проходять.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється рішенням районної державної адміністрації, виконавчого органу міської ради або судом.

ПРИЙОМНА СІМ’Я

Прийомна сім’я – сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання у власному житловому приміщенні від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Метою утворення прийомної сім’ї є забезпечення належних умов зростання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом влаштування їх у сім’ї на виховання та спільне проживання.

Прийомні діти виховуються у прийомній сім’ї до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації – до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

За прийомними дітьми зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Влаштування дітей у прийомну сім’ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли віку вибуття з прийомної сім’ї. У разі досягнення пенсійного віку одним з прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін прийомна сім’я може функціонувати і після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше ніж протягом п’яти років.

Після утворення прийомної сім’ї постійно здійснюється її соціальне супроводження працівниками районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

ДИТЯЧИЙ БУДИНОК СІМЕЙНОГО ТИПУ

Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Дитячий будинок сімейного типу може створюватись як на власній житловій площі батьків-вихователів, так і на базі спеціально придбаного для цього житлового приміщення.

Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей.

Метою створення дитячого будинку сімейного типу є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Вихованці перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі І-ІV рівня акредитації – до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів. За дітьми-вихованцями зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

За більш детальною інформацією щодо сімейних форм виховання в Україні звертайтесь до служби у справах дітей управління у справах сім’ї, молоді, фізичної культури та спорту міської ради за адресою: вул.Замкова, 3/6, м.Новоград-Волинський, тел. (04141) 2-08-91.

 

Служба у справах дітей управління у справах сім’ї, молоді,

фізичної культури та спорту міської ради