Чому потрібна реформа освіти?

Реформа освітньої галузі є на часі та надзвичайно важливою. Адже сучасна освіта країни не відповідає у повному обсязі потребам економіки та світовим тенденціям. Країна та світ змінилися, змінилося суспільство, а підходи до освіти залишилися далеко в минулому сторіччі. В українських школах і вишах учні та студенти здебільшого здобувають сукупність знань без розуміння того, як це може допомогти їм реалізуватися в житті, тому кожен другий випускник не працює за професією. Саме тому розпочато системну трансформацію цієї сфери, головна мета якої – нова висока якість освіти на всіх рівнях. Цей процес в Україні розпочався із прийняттям у 2017 році нового Закону України «Про освіту», впровадження якого створить умови для розвитку людського капіталу через доступну освіту, здатну забезпечити якісну підготовку кадрів для ринку праці саме нашої держави, регіону, міста тощо. За оцінками Світового банку людський капітал у сучасній економіці формує 64% загального обсягу багатства кожної країни. А у таких країнах як, Японія, Німеччина, частка людського капіталу становить до 80% національного багатства.
Як буде здійснюватися реформа?
Реформа здійснюватиметься за чотирма напрямами: реформування середньої освіти, професійно-технічної освіти, вищої освіти та створення нової системи управління і фінансування науки. Під час реформування планується впровадити нові стандарти освіти, покращити матеріально-технічну базу освітніх закладів, залучити кращих педагогічних та наукових працівників і запровадити справедливу і прозору систему фінансування галузі освіти та науки. Реформа також має на меті підвищення престижу педагогічної та наукової праці. Щоб донести реформу до всього суспільства, затверджено концепцію «Нової української школи». НУШ – це нова філософія навчання, новий зміст, нові можливості та новий прогнозований результат-формування компетентностей XXI століття: вільне володіння державною мовою, математична, загальнокультурна та екологічна компетентності, підприємливість та інноваційність, економічна компетентність.
У новій школі головною особою все ж таки залишається вчитель, проте суттєво змінюється його роль, оскільки для сучасних дітей він не є єдиним джерелом знань. Реформою передбачається запровадження сертифікації – зовнішнього оцінювання професійних компетентностей педагогічних працівників. У нашому місті вперше виявили бажання у цьому році скласти ЗНО два вчителі початкових класів Ліцею№11. Вчителі, які успішно пройдуть сертифікацію, отримуватимуть 20% надбавки до зарплати й стануть носіями змін у шкільній освіті.
Важливим досягненням реформи є започаткування конкурсного відбору на посаду керівника закладу загальної середньої освіти (на 6 років та не більше двох строків підряд), а також розширення їх повноважень щодо організації діяльності закладу освіти.
Згідно із Законом України «Про освіту» кожен заклад освіти має оприлюднювати інформацію про надходження всіх коштів, а також їхнє призначення. Завдяки цьому батьки мають можливість контролювати використання своїх благодійних внесків, а також коштів державного та місцевого бюджетів. Сьогодні сайт закладу є його візитівкою. По тому наскільки мобільно, активно, прозоро, інформативно працює сайт можна оцінювати імідж закладу.
Забезпечення якості освіти відтепер покладено на Державну службу якості освіти. У ній працюватимуть колеги-фахівці, які даватимуть поради школі, як покращити навчальний процес. Головна мета – не санкції, а рекомендації. Інституційний аудит закладу освіти є єдинимплановим заходом державного нагляду (контролю) над школою. Він відбуватиметься один раз на 10 років.

Як у зв’язку із цим зміниться школа?

Школа буде місцем, де діти отримують не лише знання, а й уміння їх застосовувати та цінності для оцінювання навколишнього світу і дійсності. Вона буде не лише закладом освіти, а й безпечним середовищем для розвитку, де діти вчаться спілкуватися між собою. Таке навчання передбачає впровадження нових методик викладання, зміну формату спілкування учнів, учителів та батьків, упровадження проєктної роботи та навчання через діяльність.
На сьогодні всі країни пострадянського простору, окрім Росії та Білорусі, перейшли на 12-річну систему навчання.
Ухвалений 16 січня 2020 року Закон України «Про повну загальну середню освіту» став продовженням освітньої реформи Нової української школи та викликав чимало питань щодо створення нової мережі закладів загальної середньої освіти. Мова йде про переформатування шкіл: вони будуть поділені на три групи. Перша – початкова, де діти навчатимуться чотири роки. Друга – базова середня, яка називатиметься гімназією, ще п’ять років навчання. І профільна середня школа, яка матиме статус ліцею академічного або професійного спрямування. Там навчання триватиме три роки. Фактично трансформація української школи запланована за західним зразком.
В академічному ліцеї учень може поглибити знання та вступити до закладу вищої освіти. У професійному – параллельно із загальною середньою освітою школярі опановуватимуть першу професію.
Часи, коли дитина ходила в одну школу з першого по випускний клас, вже минули, школи мають стати конкурентноспроможними.
Імплементація Закону України «Про повну загальну середню освіту» має відбутися не пізніше 2025 року. Засновник шкіл, а у нас – це міська рада, визначає за якою траєкторією рухатися і коли перепрофільовуватися. І якщо дехто говорить, що ми спізнилися чи навпаки дуже поспішаємо, то ствердно скажу, що процес розпочався і наше спільне головне завдання – правильно формувати суспільну думку, вести роз’яснювальну роботу, бути виваженими, поміркованими, разом з тим і наполегливими, тому що розуміємо, що надзвичайно важко виходити із зони комфорту, відмовлятися від усталених правил. Тому, наразі, у місті створена робоча група із фахівців галузі освіти, яка має напрацювати перспективний план поступового переходу системи закладів загальної середньої освіти у новий формат відповідно до чинного законодавства та винести його на обговорення громадськості і затвердження засновником. Є бачення, щоб ті школи, які планують бути ліцеями, вже з вересня не набирали дітей у перші класи. Київські школи,до прикладу, вже почали таку практику. Це означатиме, що поступово до 2024 року у майбутньому профільному ліцеї не буде початкової школи, а до 2029 року залишаться лише 10-12 класи, як того вимагає законодавство. Можливий інший, більш радикальний спосіб – у 2024 році перевести всі початкові класи ліцею у інші заклади освіти. До речі, за роз’ясненнями Міністерства освіти і науки, зміна типу закладу не передбачає проведення конкурсу на посаду директора. На нашу кількість учнів 10-11 класів, а в середньому – це 650, таких ліцеїв має бути не більше двох, адже відповідно до норм законодавства у профільному ліцеї має бути не менше 350-400 старшокласників. Решта шкіл стануть гімназіями (1-9 класи) або початковими школами (1-4 класи). Бути профільним закладом це водночас велика честь і надзвичайно велика відповідальність, оскільки необхідно забезпечити відповідні умови для освітнього процесу: профільні навчальні кабінети, лабораторії, ресурсні студії, потужне комп’ютерне обладнання і, безумовно, прогресивні вчителі відповідного фаху. Це вже завдання міської влади – забезпечити всім необхідним. Це буде заклад, навчаючись в якому батькам не потрібно буде наймати репетиторів для здачі ЗНО. А для кожної дитини буде можливість обрати саме той профіль, який вона бажає та вивчати замість 12-13 обов’язкових предметів лише 5-6, а також спілкуватись із однолітками, у яких спільні інтереси щодо навчальних дисциплін.
На базі якого закладу має бути профільний ліцей? Це питання хвилює керівників, батьків, вчителів. Зрозуміло, що на таке рішення буде впливати багато факторів. Зокрема, зручне географічне розташування закладу, можливість забезпечення початковим навчанням дітей мікрорайону найближче до місця проживання, достатня кількість навчальних кабінетів, прогресивний керівник, який візьметься за таку нелегку справу, в тому числі підбору висококласних кадрів.
Що буде із вчителями, у разі вивільнення годин, як в початковій, так і у старшій школі?За їх бажанням вони будуть переведені у інші заклади і, однозначно, забезпечені роботою та відповідною заробітною платою. Це складно, але можливо!
Відповідно до статті 5 Закону України «Про освіту» органи місцевого самоврядування на місцевому рівні визначають державну політику у сфері освіти. Тому, всі заклади освіти, які є комунальною власністю громади мають виконувати чинне законодавство.

Які ключові результати реформи у 2018-2019 роках?
• з 1 вересня 2018 та 2019 роківу всіх школах міста розпочали навчання за новим Державним стандартом початкової освіти першокласники, які будуть навчатися за програмами 12-ти річної школи;
• Оновлено освітнє середовище для 1–х та 2-х класів НУШ.У всіхшколах закуплено відповідно до кількостікласів та учнів: комп’ютерне обладнання, меблі, дидактичні матеріали, на що використано 2,8 млн. грн. державної субвеції та близько 1 млн. грн співфінансування з міського бюджету. Наразі, чекаємо надходження коштів для забезпечення учнів третіх класів з 2020-2021 року;
• Підвищено кваліфікацію всіх педагогічних працівників для роботи у Новій українській школі. У нашом у місті працює 2 педагоги-тренери, які проводять курсову перепідготовку вчителів, що працюватимуть у Новій українській школі.
• За новим порядком проведено конкурсний відбір на посаду директорів двох шкіл міста (ЗОШ№8 та Ліцею№11);
• Створено інклюзивно-ресурсний центр, на обліку, в якому перебуває 185 дітей;
• Отримують інклюзивну освіту у 7-ми школах міста 48 дітей з особливими освітніми потребами;
• Заклади загальної середньої освіти міста отримали реальну автономію (самостійне ведення бухгалтерського обліку, підбір кадрів, самостійне планування роботи та створення освітніх програм).
Які заходи, передбачені реформою у 2020-2022 роках?
• Формування мережі опорних шкіл базового рівня;
• Формування нової системи підвищення кваліфікації вчителів і керівників закладів освіти;
• Створення професійних стандартів педагогічної діяльності у початковій та середній школах та мережі установ незалежної сертифікації вчителів;
• Забезпечення умов безперешкодного доступу для дітей із особливими освітніми потребами до якісної освіти;
• Формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти у школах;
• Початок роботи базової школи (гімназії) за новим Державним стандартом базової середньої освіти на компетентнісній основі – 2022 рік;
• Переведення на контрактну форму роботи всіх керівників шкіл та вчителів пенсійного віку – 2020 рік;

Які заходи, передбачені реформою у 2023-2029 роках?
• Розроблення і затвердження нового Державного стандарту профільної середньої освіти на компетентнісній основі – 2023 рік;

• Формування мережі закладів профільної освіти: ліцеїв професійного та академічного спрямування – не пізніше 2025 року;

• Створення системи незалежного оцінювання професійних кваліфікацій випускників ліцеїв професійного спрямування;

• Початок роботи профільної школи за новимДержавним стандартом профільної середньої освіти на компетентнісній основі – не пізніше 2027 року;

• Перший дванадцятий клас Нової української школи – не пізніше 2029 року.

Начальник управління Т.В. Ващук