Звягельський замок відкриває свої таємниці: презентовано результати георадарного дослідження
8 жовтня у Центральному бібліопросторі імені Юрія Ковальського відбулася презентація результатів георадарного сканування території Звягельського замку. Дослідження стало важливим кроком у вивченні історичної спадщини громади та дало змогу за допомогою сучасних технологій дослідити те, що приховує земля на території однієї з найдавніших і найвизначніших історичних локацій Звягеля.
Звягельський замок упродовж століть був осередком оборони, міського життя та важливих історичних подій. Чимало свідчень його минулого й досі залишаються під землею.
Георадарне сканування території замку провели 12–13 серпня 2026 року на замовлення Управління культури і туризму Звягельської міської ради. Ініціатором дослідження виступив міський голова Микола Боровець.
Одним із головних завдань було встановлення ймовірного розташування та оцінка збереженості фундаментів Спасо-Преображенського собору, зруйнованого 23 червня 1935 року. Кам’яний храм на території давнього замку спорудили в ХІХ столітті: його будівництво розпочалося у 1855 році, а 16 жовтня 1861 року собор освятили.
Після руйнування храму територія зазнала значних змін. Тут розміщувалася автомобільна база, згодом облаштували сквер, а нині знаходиться фонтан зі скульптурною композицією «Лукаш і Мавка». Тому з’ясування того, які історичні об’єкти могли зберегтися під сучасним благоустроєм, має особливе значення для відтворення історичного вигляду цієї частини міста.
Про важливість збереження історичної пам’яті та подальшого дослідження минулого громади у своєму виступі наголосила заступник міського голови Ірина Гудзь. Вона відзначила значення наукового підходу до вивчення історичних об’єктів, а також захоплення дослідників своєю справою, завдяки якому навіть приховані під землею свідчення минулого можуть стати доступними для вивчення. Такі дослідження дають змогу не лише відкривати нові факти про історію Звягеля, а й формувати глибше розуміння історичної самобутності міста та відповідальності за збереження його культурної спадщини.
Під час презентації вчена-геофізик, доктор геологічних наук Ксенія Бондар представила методику проведення дослідження, розповіла про використання двочастотного георадара VIY5-37 компанії Transient Technologies. Георадарний метод дає змогу досліджувати ґрунт і виявляти підземні структури без масштабних земляних робіт, що особливо важливо для територій із багатою історичною спадщиною.
За результатами сканування вдалося визначити ймовірне планове розташування фундаментів Спасо-Преображенського собору. За попередніми даними, найкраще могли зберегтися східні фундаменти храму, верхня частина яких простежується приблизно на глибині 0,5 метра від сучасної поверхні. Крім того, виявлено інші підземні структури, які можуть бути пов’язані з фундаментами споруд різних історичних періодів і потребують подальшого наукового вивчення.
До обговорення результатів долучився Андрій Петраускас — український археолог, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України.
Своїми міркуваннями щодо значення проведеного дослідження поділилися директор Звягельського краєзнавчого музею Олена Жовтюк та голова Звягельської міськрайонної організації Національної спілки краєзнавців України Віктор Ваховський. Саме Віктор Ваховський надав для опрацювання аерофотознімок 1944 року, на якому зображено руїни собору. Зіставлення історичного знімка із сучасним топографічним планом стало додатковим джерелом інформації та допомогло підтвердити визначене за результатами георадарного сканування розташування храму.
Варто зазначити, що цілеспрямовані археологічні дослідження в районі Звягельського замку розпочалися у 2019 році за підтримки міської ради силами Житомирської експедиції Інституту археології НАН України. Тоді було підтверджено наявність різночасових культурних нашарувань та археологічних об’єктів, які потребують подальшого дослідження. Нинішнє георадарне сканування стало продовженням цієї роботи, доповнивши її можливостями сучасних технологій.
Представлені результати — це не остаточна відповідь на всі питання про минуле замку, а науково обґрунтована основа для наступних кроків. Вони допоможуть визначити перспективні ділянки для археологічних досліджень, краще зрозуміти історичну структуру території та поступово відновлювати втрачені сторінки історії Звягеля.
Для науковців, краєзнавців, музейників і всієї громади такі напрацювання є важливим джерелом нових знань. Вони сприяють популяризації місцевої історії, розвитку культурно-пізнавального потенціалу міста та формуванню шанобливого ставлення до історичних пам’яток.
Збереження історичної спадщини — це наша спільна відповідальність перед майбутніми поколіннями. Кожне нове дослідження допомагає краще пізнати рідне місто, усвідомити його самобутність і передати наступним поколінням правдиву історію нашого краю.