Пневмонія у дітей

Актуальним питанням сьогодення виступають  пневмонії в дітей. Захворюваність пневмонією серед дітей щорічно підвищується в період сезонної епідемії грипу.   Незважаючи на досягнення діагностики та фармакотерапії, показники захворюваності, ускладнень від пневмонії серед дітей залишаються стабільно високими. В дитячому соматичному відділенні Новоград-Волинського міськрайТМО з діагнозом позалікарняні вогнищеві пневмонії за 2015 рік проліковано – 91 дитину, в поточному році – 15 дітей.

Пневмонія – це гострий запальний процес, що протікає в легенях і викликається бактеріями та вірусами. Пневмонія  виникає як самостійно, так і на фоні інших захворювань. Дане захворювання може часто повторюватися і провокувати виникнення будь-яких хронічних захворювань.

Симптоми пневмонії у дитини. Хвороба може протікати по-різному: в деяких випадках з високою температурою, нападами кашлю, а іноді зовні дитина може виглядати відносно здоровою . Немає високої температури, немає постійного кашлю – лише легке нездужання, синці під очима, іноді прискорене або переривчасте дихання, та легка сиплість в голосі малюка: можливо, звичайна застуда? Так можуть думати батьки, якщо не знають про те, що пневмонія не завжди супроводжується високою температурою і постійним страшним кашлем – хвороба може “зачаїтися”, але від цього вона не менш небезпечна.

Більш яскраво вираженими ознаками будуть висока температура, озноб, підвищена пітливість, задишка, сухий кашель або кашель з виділенням мокроти (вона може бути дуже неприємного гнійного характеру, при крупозній пневмонії – з кров’ю), хрипи, скарги малюка на головний біль, біль у грудях і ломоту в ручках і ніжках (прояв м’язевого болю); у найскладніших випадках в дитини можуть боліти очі (при цьому будуть всі ознаки кон’юнктивіту), висипи, діарея.

Ще складніше вчасно розпізнати хворобу у дітей до року. При відсутності сильного кашлю батьків повинні насторожити: млявість, сонливість, блідість, поганий апетит, часті відрижки, “синці” під очима і синюшність в області носа і губ, нерівне дихання, похрипування, запалення слизової оболонки очей, рідкий стілець.

До вищевказаних ознак додається “розслабленість”: коли ви берете малюка на руки, він здається важче, ніж зазвичай (і це при тому, що апетит у нього за останній час не покращився, а навпаки); плаче він дуже тихо; має також насторожувати відсутність покращення стану дитини від проведеного протягом трьох днів лікування.

Діагноз може бути поставлений тільки лікарем на основі клінічних, лабораторних та основний критерій рентгенологічних досліджень органів грудної клітки дитини. Завдання батьків – вчасно звернутися до лікаря, не допустивши важких наслідків хвороби.

Лікування пневмонії можна проводити в амбулаторних умовах під наглядом дільничного педіатра. Це стосується тільки дітей віком після 3-х років, при відсутності токсикозу, дихальної та серцевої недостатності чи тяжких порушень з боку інших органів та систем, які проживають в задовільних соціальних умовах.

Після одужання дитини віком до 1 року необхідно щомісяця водити на огляд до дільничного педіатра на протязі  6-ти місяців. Дитину віком 1-3 роки водити на огляд – щоквартально, після 3-х років – 1 раз в пів року.

Отже, пневмонія у дітей є досить серйозним захворюванням, що вимагає пильної уваги з боку батьків та медичних працівників.

Л.В. Черниш,

завідувачка дитячим соматичним відділенням

Новоград-Волинського міськрайТМО