ТАКИХ ФОТОЗНІМКІВ ВИ ТОЧНО НЕ БАЧИЛИ!

До дня народження Лесі Українки залишилось трохи менше місяця. Не чекаючи 25 лютого, ми вирішили опублікувати ІСТОРИЧНІ фотознімки з «Плеяди паростків Лесиного краю» – традиційного літературно-музичного свята на честь поетеси.
«Наша «Плеяда» збирає творчу молодь краю, – розповідає завідуюча Віра Римська, – а також тих, хто своїм життям, творчістю, серцем і душею доторкнулися до Великої Лесі. Тут ми – на своєрідному звіті перед геніальною землячкою, ділимося творчими здобутками, слухаємо молодь, яка і є паростками Лесиного краю».

Зазвичай, у заході беруть участь лесезнавці, літератори, мистецтвознавці, науковці, громадські діячі з Житомирщини, Хмельниччини, Рівненщини та інших куточків України.

Як виникла ідея проведення «Плеяди» на батьківщині поетеси?

У 1888 – 1894 рр. у Києві діяв літературний молодіжний гурток «Плеяда» („Плеяда молодих українських літераторів”, „Літературна громадка”, „Література”), оганізаторами та учасниками якого були Леся Українка, її брат Михайло, Л. Старицька, О. Судовщикова, М. Славинський, І. Стешенко, О. Романова, Є. Тимченко, В. Самійленко, В. Боровик, а також студентська молодь.

В. Самійленко розповідав: «Тут читали автори свої нові твори й переклади, тут вони й обговорювалися, складалися проекти нових літературних робіт, усе, що готувалося до друку, звичайно відсилалося до львівських часописів, до «Зорі», а потім і до «Правди». Тут же Лисенко знайомив нас із своїми новими композиціями».

Л. Старицька-Черняхівська згадувала, що спілкування і розваги в гуртку мали літературний характер, коли «улюбленою забавкою був «конкурс». «Давалося» одне слово, наприклад, «навіщо», «нема», «понеділок», і всі присутні повинні були написати на цю тему оповідання, п’єску або вірш. «Були ще інші забавки літературного характеру: наприклад: один з присутніх починав оповідання, і в самому цікавому місці переривав його, і кидав хустку своєму сусідові, – той мусів провадити далі і, довівши своє оповідання до самого несподіваного моменту, знову переривав його, кидаючи хустку третьому, залишаючи його виплутуватись з сеї плутанини».

У 1970-х роках співробітники Київського літературно-меморіального музею Лесі Українки започаткували цікавий науково-мистецький проект світлої пам’яті Лесі Українки, також назвавши його «Плеядою». Таку ж назву – «Плеяда» – і сценарне втілення мала свого часу й популярна телепередача авторства знаної журналістки Людмили Лисенко.
Естафету київських музейних «Плеяд» гідно підхопив, творчо переосмисливши ідею подібних вечорів, і музей Лесі Українки у Новограді-Волинському, назвавши своє зібрання «Плеядою паростків Лесиного краю».

Рекомендуємо прочитати:
Диба А. «Від «Лесиної «Плеяди» до «Плеяди паростків Лесиного краю».
Її зоря яснітиме віки. / Редкол. : О. Гвозденко. Упоряд. і переднє слово: В. Римська. – Новоград-Волинський: НОВОград, 2016. – 304 с.: іл.
(напишіть нам лист на електронну пошту novograd_ukrainka@ukr.net з темою «Плеяда» і ми надішлемо наукову статтю А. Диби).

Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки