Відповіді міського голови на питання претендентів на посаду міського голови та інших

– В.І.Остапчук: „Час зупинився і годинник. Міський голова у відпустці, не працює міська рада.“

– Шановний Василю Івановичу! Так, нарешті міський голова використовує своє законне право на відпустку! Повірте, що відпочивати не випадає. Але у місті все працює як і належить, нічого не зупинилося і так буде поки не передамо естафету Вам особисто чи іншому новообраному міському голові. Ви ж також робіть свою роботу, зберіть очолювану постійну депутатську комісію, розгляньте готовність до зими, причину зупинки годинника на „Телекомі“ – приватній компанії і допоможіть виконавчому комітету. Бо ж, і Ви діючий депутат – міська влада! І не втрачайте час, ідіть до людей, переконуйте, обирайтеся. Я дуже хочу передати мерівські повноваження дійсно достойній особі. Удачі!

– М.П.Боровець: „Знову, як і в 2010 році із Києва присилають міського голову.“

– Надто некоректна постановка питання! Це примітивний сепаратизм дрібного місцевого ґатунку. Я сам особисто, зокрема, в Києві ніколи не працював, а в Житомирі відслужив як потрібно, та й повернувся. І ніхто мене сюди не слав. А взагалі то треба почитати Закон про вибори, де вказується, що незалежно від місця проживання, роботи – всі мають повне право на висунення кандидатом чи то в голови, чи то в депутати будь якої місцевої ради.

– Щодо проблеми питної води в мікрорайоні „Дружба“ (зникає з колодязів).

– Так, це дійсно проблема, і не лише цього району. Але, що стосується саме „Дружби“, то в час будівництва „Церсаніту“, що трохи далі за об’їзною дорогою, – польське керівництво цього підприємства пропонувало міській владі – власними коштами і силами провести водогін від другого підйому води із р.Случ на Лубчиці – впродовж вулиць Леваневського, Дружба – до свого заводу. Саме через незрозумілі вимоги М.П.Боровця – директором Кшиштофом Талером документи на водогін було кинуто на стіл заступнику С.Ю.Колотову, після чого там збудували дві артезіанські свердловини. Оце і вода в колодязях!!! Це – була стратегічна помилка, яку треба – виправити!

Запитання з записок до М.П.Боровця: „Чи повернете Ви 2 гектара землі вкрадених депутатом Островським і проданих за допомогою депутатів міської ради?  Там займаються правоохоронні органи, які розслідують і дадуть цьому оцінку. Я знаю тільки одне, там було цільове призначення – мав будуватися реабілітаційний центр.“

– Островській Надії Михайлівні за рішенням міської ради передано в оренду земельну ділянку на вул.Леваневського,27, площею 1,9756 га для обслуговування нежитлової будівлі та укладено договір оренди від 30.09.04 №040422600007 (під час Вашого головування)

Міською радою від 20.07.06 №39 прийнято рішення „Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення“, яким вирішено передати у власність шляхом продажу земельну ділянку на вул. Леваневського,27 Островській Надії Михайлівні площею 1,9756 га за 388205,40 грн. для обслуговування нежитлових будівель. Кошти від продажу поступили на рахунок міської ради та були використані у відповідності до вимог чинного законодавства.

– Ще одна відповідь на доволі серйозні наміри, обіцянки деяких кандидатів в мери і депутати міської ради, про що запитують виборці. Панове претенденти, аби бути конструктивними, – кожен зобов’язаний вказувати чіткі джерела коштів на той чи інший об’єкт чи захід. Скажу відверто, що на ті ваші наміри, декларації – потрібно на відведені два роки ваших повноважень чотири – п’ять щорічних бюджети міста і це без обов’язкових статтей видатків на зарплату, енергоносії, соціальне забезпечення.

– Щодо діалогу з редактором інформаційно-громадської газети „Час Полісся“ Лариси Гембарської:

– Вважаю, що наша відкрита дискусія є повчальною і для нас – обох сторін, і для людей, яких ми дійсно захищаємо, а  влада ще й забезпечує всім необхідним. Ця  тема безкінечна, головне чути один одного, робити висновки, що зобов’язані робити навіть посадовці. І я особисто також нікуди не балотуюся, але міську владу як і обіцяв, буду захищати від необґрунтованих звинувачень, критиканства. Бо, саме вона, несе на собі тягар складного життєзабезпечення громади, про який мало хто знає, навіть уявляє. Зате, змервити кому є, в тому числі і у „фейсбуці“ – це дуже легко і просто. Один із державних лідерів воєнного часу зазначив: „Я з повагою відношусь до думки опонентів але терпіти її не збираюсь.“ я дійсно нетерпимий, але до неправди, лукавства, брехні, злодюг, безвідповідальності, спрощених підходів, безкультурності. Вважаю, що урок колишнього спілкування є взаємокорисний. Недоторканих,   в тому числі і міського голови, і журналістів, і усіх немає і не буде. Адже важливий при цьому – етичний рівень, правдивість, конструктив. Вчимося! Хай Бог нам допомагає!