Відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Олена Пчілка: барви особистості та феномен національного духу»
30 травня у Звягелі, в музеї родини Косачів-Драгоманових, відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Олена Пчілка: барви особистості та феномен національного духу» з нагоди 175-річчя від дня народження видатної української письменниці, громадської діячки та матері Лесі Українки – Ольги Косач (Олени Пчілки). Її мета дослідження невідомих сторінок життя і творчості цієї величної українки, її значимості у становленні української нації.
До конференції приєдналися 67 науковців, краєзнавців, літературознавців та інших фахівців, які представили свої роботи на різноманітні теми, пов’язані з життям, творчістю та громадською діяльністю Олени Пчілки за напрямками:
– Олена Пчілка: особистість, творчий шлях, доля. Звягельський період.
– Громадська, політична, наукова та видавнича діяльність Олени Пчілки.
– Олена Пчілка: провідниця національної ідеї.
– Постать Олени Пчілки в історичному, культурологічному та філософському аспектах.
– Олена Пчілка: мати, письменниця, педагогиня. Її вплив на формування дітей і внуків творчими особистостями та українськими патріотами.
– Дослідження та популяризація життя і діяльності Олени Пчілки в Україні та за кордоном засобами музеїв та бібліотек.
– Висвітлення літературного надбання і громадської діяльності Олени Пчілки та членів Косачівської родини засобами масової інформації.
Свої наукові доповіді представили:
– Алла ДИБА, науковий співробітник відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т. Г.Шевченка НАН України.
– Мирослава КРУПКА, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Рівненського державного гуманітарного університету.
– Іван РОМАНЮК, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського
– Ірина ЩУКІНА, завідувач науково-експозиційного відділу «Музей Лесі Українки» Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького.
– Валентина БІЛЯЦЬКА, доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри філології та мовної комунікації Національного технічного університету «Дніпровська політехніка».
– Олександра КРУТАС, Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, завідувач соціокультурним центром.
– Ганна ГАДЖИЛОВА, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України.
– Володимир ДАНИЛЕНКО, доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, м. Київ.
– Тетяна ШАРОВА, доктор філологічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу роботи з обдарованою молоддю Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти».
– Олександр ГОЛЯЧЕНКО, керівник туристичної агенції «Поліська палітра», селище Іршанськ, Коростенський район, Житомирської області.
– Тетяна МОРОЗ, кандидат філологічних наук, доцент кафедри методики викладання суспільно-гуманітарних дисциплін Комунального закладу «Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області».
– Людмила РОМАС, доцент кафедри філології та мовної комунікації, кандидат філологічних наук, доцент Національного технічного університету «Дніпровська політехніка».
– Світлана БОГДАН, кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри історії та культури української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки та інші науковці.
Конференція проходила у офлайн-форматі, учасники, які не мали змоги приїхати до Звягеля, доєднувалися до участі онлайн. Географія учасників надзвичайно велика: Житомирська, Полтавська, Київська, Чернівецька, Рівненська, Волинська, Вінницька, Черкаська, Івано-Франківська, Харківська області і, звісно, м. Звягель.
Модерувала захід Людмила Гамма, завідувачка філії Музей родини Косачів-Драгоманових».
Перед початком конференції міська влада та гості міста взяли участь у церемонії покладання квітів до пам’ятника родині Косачів, що стало символом вшанування пам’яті видатних українців. Урочистий захід став важливою подією для мешканців міста та всіх, хто цікавиться життям та спадщиною Олени Пчілки. В рамках конференції було проведено численні доповіді, обговорення та виставки, що дозволило глибше зануритися в життєвий та творчий шлях цієї видатної особистості.
Всеукраїнська науково-практична конференція «Олена Пчілка: барви особистості та феномен національного духу» стала важливою подією для української культури та науки, а також для вшанування пам’яті та обговорення спадщини Олени Пчілки як видатної постаті української історії та її впливу на нашу культуру, історію, науки становлення українського суспільства. Конференція також дала змогу науковцям та експертам обмінятися думками та знаннями, що сприятиме подальшому розвитку досліджень про життя та діяльність цієї видатної особистості. За результатами конференції буде виданий збірник наукових матеріалів, який стане у нагоді всім дослідникам життя та творчості Олени Пчілки.
Під час заходу проходила виставка книг Олени Пчілки, де учасники могли ознайомитися з різноманітними виданнями її творів. Крім того, була організована виставка її портретів з фонду музеїв Колодяжного, Гадяча, Києва, Звягеля, бібліотеки імені Олени Пчілки, м. Луцьк, а також просторів інтернету, виготовлена у форматі друку на полотні, яка дозволила гостям конференції побачити різні інтерпретації образу цієї видатної постаті.
Одним із цікавих заходів, що відбувався під час конференції, була мистецька акція “Узори Олени Пчілки”. Під час цієї акції учасники конференції мали змогу долучитися до вишивання полотна з узорами, які за свого життя зібрала та впорядкувала саме Олена Пчілка. Ця акція стала символом спадщини письменниці, а також можливістю для учасників конференції виявити свою творчу енергію та спільно створити щось важливе й символічне. До цього полотно подорожувало Україною і до вишивання долучалися жителі міст-побратимів та партнерів Звягеля.
Висловлюємо щиру подяку всім учасникам конференції за плідну та творчу роботу під час заходу і сподіваємось, проведення всеукраїнських конференцій стане щорічним з залученням все більше науковців та дослідників.