Без назвиВідзначаємо День Державного Прапора України
Щорічно, напередодні Дня Незалежності, ми відзначаємо День Державного Прапора України. Благородні синій та жовтий кольори неба і пшениці символізують небесну блакить та працелюбність українців. Однак, наш прапор не завжди мав такий вигляд. Його еволюція відображає багатовікові процеси розвитку України як держави, а українців – нації, що відбулася.
В добу Київської Русі прапори були здебільшого червоного кольору – найбільш зручного для передачі сигналу під час бою. Ці стяги були трикутно-клинової форми, на яких зображувалися князівські знаки. Відомостей про них мало, проте точно відомо, що князь Володимир Великий мав власний герб – золотий тризуб на синьому фоні.
Відомо, що в 13-му столітті золотий лев на синьому тлі прикрасив герб сина Данила Галицького – Лева (на його честь отримав свою назву Львів). Потім синьо-жовті кольори майнули в Грюнвальдській битві 1410 року, де поруч з литовцями і смоленцями у складі польської армії билися галичани. А вже в 15-16 століттях їх почали використовувати в гербах українських міст, особливо тих, хто отримав Магдебурзьке право.
У козацьку добу прапори мали прямокутну або так звану скошену форму. Традиційними мотивами козацьких знамен були блакитні полотнища з золотими чи жовтими зображеннями гербів, небесних світил, зброї, постатей святих тощо.
У березня 1848 року в Австрійській імперії вибухнула революція, так звана «Весна народів». Ці події стали поштовхом для українського національно-визвольного руху. У квітні того ж року в місті Львів було створено Головну Руську Раду, яка відновила використання герба Руського королівства (Галицько-Волинської держави) ХІІІ-XIV століття з зображенням золотого лева на синьому фоні. Національними прапорами вважалися синьо-жовті та жовто-сині біколори (вживалися обидва варіанти).
22 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор Республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки.
В радянській Україні синьо-жовті кольори прапора були замінені яскраво червоним кольором. Звичайно, більшості українців це не подобалося, адже окрім заборони національної символіки, репресіям, з боку центральної кремлівської влади, піддавалося все українське.
24 серпня 1991 року відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради замайорів синьо-жовтий прапор. До цього День національного прапора святкували лише в Києві на муніципальному рівні. Починаючи з 2004 року, 23 серпня відзначається як День Державного Прапора України згідно з Указом Президента України Л.Кучми «Про День Державного Прапора України» від 23 серпня 2004 року № 987/2004.
У 2009 році екс-президент Віктор Ющенко вніс зміни до цього указу, заснувавши щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні. На честь свята відбувається здійснення комплексу урочистих заходів, зокрема проведення щороку 23 серпня о 9 годині офіційної церемонії підняття Державного Прапора України в Києві, обласних та районних центрах, інших населених пунктах України, за участю діячів науки та культури, представників міжнародних, громадських, релігійних організацій, політичних партій. Звичайні громадяни України, підприємства, державні установи та організації вивішують на своїх будівлях Державний Прапор України.
Сьогодні, коли Україна переживає страшні випробовування, державний стяг нашої нації є символічним оберегом, який наповнює серце почуттям патріотизму, любові до Батьківщини. Тож нехай синьо-жовтий стяг і надалі вселяє в серце кожного українця гордість та спонукає на нові подвиги заради своєї Батьківщини, заради майбутнього України.
Централізована бібліотечна система