Безвізовий режим для України: як це діє

Безвізовий режим України з Євросоюзом набув чинності 11 червня 2017 року.

У які країни можна поїхати без візи

Від моменту набуття чинності безвізового режиму українці можуть поїхати без візи до 30 країн Європи. Це:

– 22 країни Євросоюзу, які входять до Шенгенської зони: Австрія, Бельгія, Німеччина, Греція, Данія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція та Естонія;

– чотири країни у складі ЄС, які не входять у Шенгенську зону: Болгарія, Хорватія, Кіпр і Румунія;

– 4 країни, які не входять у ЄС, але беруть участь у Шенгенській угоді: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія і Швейцарія. Зокрема про те, що Швейцарія введе безвізовий режим з Україною голова МЗС цієї країни Дідьє Буркхальтер заявив 7 червня 2017 року під час зустрічі з українським президентом Петром Порошенком у Києві. Перед цим Буркхальтер провів зустріч з головою МЗС України Павлом Клімкіним та міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Тоді було підписано угоду про спрощення візового режиму та угоду про реадмісію.

Для відвідин Великобританії, яка запустила процес виходу з Євросоюзу, але ще є його частиною, та Ірландії доведеться оформляти візи, оскільки вони ведуть власну міграційну політику.

Щоб користуватися безвізом, потрібно

– Мати біометричний закордонний паспорт (не внутрішню ID-картку), який буде дійсний не менше, ніж три місяці після того, як ви повернетеся додому;

– Перебувати на території ЄС не більше 90 днів протягом 180-денного періоду. Це означає, що коли ви будете в’їжджати в ЄС, прикордонник відрахує 180 днів назад і перевірить, чи не перевищує загальна кількість днів вашого перебування в ЄС протягом цього часу 90. Відлік 180-дневого періоду починається “від сьогодні”. Відповідно до умов безвізового режиму, у будь-який із днів загальна сума днів вашого перебування в ЄС у цей період не може перевищувати 90 днів. Причому першим днем перебування в ЄС вважається дата в’їзду. Тобто навіть якщо ви в’їхали, наприклад, 1 липня о 23:55, 2 2 липня буде вже другим днем вашого перебування в ЄС. У зазначені 90 днів не входять дні вашого перебування в ЄС, якщо ви їздили туди на підставі дозволу на проживання чи довгострокової візи;

– Бути у змозі пояснити прикордоннику, куди і навіщо ви їдете, скільки часу займе поїздка, як ви будете повертатися і як забезпечите себе їжею та житлом. Свої слова потрібно буде підтвердити документально або наочно.

Безвізовий режим з ЄС не дає права влаштуватися навіть на короткострокову роботу. Для цього все-таки доведеться отримати робочу візу.

Що можна робити в ЄС, в’їхавши по безвізовому режиму

– Шукати роботу – їздити на співбесіди, безпосередньо спілкуватися з роботодавцем, познайомитися з умовами роботи в компанії. Підписаний договір про найм на роботу в ЄС згодом буде аргументом для видачі робочої візи;

– Шукати партнерів по бізнесу, обмінюватися досвідом, брати участь у профільних заходах;

– Вчитися в ЄС у рамках короткострокових програм терміном не більше 90 днів (короткі стажування, курси, семінари, участь у наукових конференціях). Однак для тривалого навчання доведеться оформлювати візу;

– Відпочивати – їздити на вікенди, концерти, виставки, музичні та театральні фестивалі, футбольні матчі, пляжний відпочинок, відвідувати друзів та рідних.

Які документи може попросити прикордонник під час в’їзду в ЄС

Біометричний паспорт;

– Підтвердження наявності коштів, необхідних для перебування в ЄС – крім готівкових грошей це можуть бути туристичні чеки, кредитні картки міжнародних платіжних систем, декларації спонсорування (коли хтось відповідно до закону підтверджує намір фінансувати вашу подорож) або гарантійні листи від приймаючої сторони (наприклад, про надання або оплату житла). тревел-чеки. Сума, необхідна для проживання під час поїздки варіюється у різних країнах. Вона визначається залежно від середніх цін на дешеве житло і їжу.

Інші документи варіюються для різни цілей поїздок.

Для бізнес-подорожей або відряджень це

– Запрошення на захід, який ви збираєтеся відвідати;

– Який-небудь інший документ, що підтверджує наявність ділових або торгових відносин;

– Квиток на захід, якщо метою поїздки є його відвідування.

Для бізнес-поїздок зворотний квиток не входить у список обов’язкових документів, які потрібно показати прикордоннику, оскільки термін такого візиту може затягнутися. Але, можливо, доведеться пояснити це прикордоннику.

Якщо поїздка приватна або її метою є туризм, прикордонник може попросити пред’явити

– Бронювання проживання або запрошення – не офіційне, а у довільній формі, якщо, наприклад, ви збираєтеся зупинитися у друзів;

– Зворотний квиток (якщо ви подорожуєте на автомобілі, він не потрібен);

– Для тих, хто подорожує на автомобілі – маршрут або план вашої поїздки;

– Також для подорожей на автомобілі необхідний “поліс цивільної відповідальності” (так звана “зелена карта”), який, як правило, можна оформити на кордоні.

Рекомендується також оформити поліс медичного страхування, але у перелік обов’язкових документів, він не входить.

Кому можуть відмовити у в’їзді

– Особам, яких визнали винними у скоєнні злочину на території ЄС і засудили до тюремного ув’язнення на термін від одного року;

– Особам, щодо яких є підстави вважати, що вони вчинили тяжкий кримінальний злочин або мають намір вчинити його на території ЄС;

– Особам, які були вислані з ЄС;

– Особам, яким було відмовлено у в’їзді або заборонено проживати в державах-членах ЄС за недотримання національних правил в’їзду або проживання та ін.

Вищеперераховані особи можуть бути внесені у Шенгенську інформаційну систему як особи, яким відмовлено у в’їзді. Водночас не у всіх випадках відмови у в’їзді і вислання з ЄС особа вноситься в цю систему.