До 87-х роковин Голодомору 1932-1933 років
28 листопада, у четверту суботу місяця в Україні вшановують День пам’яті жертв голодоморів. День пам’яті був запроваджений Указом Президента України у 1998 році. У 2006 році Законом України Голодомор 1932 – 1933 років був визнаний геноцидом.
Україна внаслідок геноциду 1932 – 1933 років, масових штучних голодів 1921 – 1923 та 1946 – 1947 років втратила мільйони людських життів.
Через страшні масштаби злочину та цілеспрямовану політику тоталітарного режиму приховування правди про нього, вчені досі продовжують обговорювати точну кількість жертв Голодомору 1932 – 1933 років. Але мова йде про мільйони обірваних, вбитих страшною зброєю масового ураження – голодом – людських життів.
Нашим спільним обов’язком є гідне вшанування вбитих голодом жертв комуністичного режиму, а також розповісти про причини, наслідки Голодомору та спротив злочинній політиці тоталітарного режиму.
Цьогорічні вшанування відбуваються в особливих умовах. Людським життям загрожує пандемія коронавірусної хвороби. Запроваджені карантинні заходи вносять обмеження у проведення масових меморіальних заходів. Але ця обставина не може перешкодити гідному вшануванню пам’яті жертв Голодомору.
Долучайтеся до Акції «Запали свічку» і запалення свічок у домівках. Запалена свічка у вікні кожної нашої домівки увечері 28 листопада стане виявом нашої пам’яті і віри у майбутнє. Також 28 листопада о 16.00 відбудеться Загальнонаціональну хвилину мовчання.
Гаслом цьогорічних заходів є: «Збережи пам’ять. Збережи правду.» Кожен в Україні може долучитися до збереження пам’яті та правди про Голодомор: запалити свічку у вікні своєї домівки; записати свідчення від родичів-очевидців Голодомору та передати їх до музею (місцевого, краєзнавчого чи Національного музею Голодомору- геноциду); віднайти старі світлини рідних людей; передати до музею артефакти 1920-30-х років (сорочки, рушники, предмети побуту, тощо).
Нині серед живих залишились надзвичайно мало тих, хто пережив Голодомор 1932 – 1933 років та й голод 1946 – 1947 років. До того ж, вони, як і всі люди старшого віку, є особливо вразливими до коронавірусу. І потребують уваги рідних і близьких. Тож нехай День пам’яті жертв голодоморів стане і додатковою можливістю приділити увагу та надати підтримку тим, хто сьогодні потребує нашого піклування. Їхні спогади, їхні світлини, пам’ятки минулого, що вони зберігають, зміцнюють пам’ять роду і національну пам’ять. Наше завдання зберегти і передати цю пам’ять наступним поколінням, зберегти історію живою.
Довідково:
– Голодомор – це геноцид Українського народу, вчинений комуністичним тоталітарним режимом з наміром знищити, цілком чи частково українську національну групу. Ця кваліфікація випливає із Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року “Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього”;
– способом реалізації геноциду став штучний масовий голод, організований керівництвом комуністичної партії Радянського Союзу та Радянської України;
– Голодомор спричинив загибель мільйонів українців на території Української СРР і Кубані;
- Радянська влада злочинно замовчувала факт голоду як в Україні так і закордоном;
- моральний обов’язок держави та суспільства перед минулими та наступними поколіннями – вшановувати пам’ять жертв трагедії;
– вшанування пам’яті жертв Голодомору є важливим запобіжником повторення подібних трагедій у майбутньому.
Український інститут національної пам’яті