Інформація щодо безпритульних тварин

Випадки нападів тварин, а особливо собак (як чиїхось, так і безпритульних), на людей, у тому числі дітей, завжди привертають до себе особливу увагу громадськості. У той же час неодноразово ставилися запитання: як діяти, якщо сталася така неприємність, і хто повинен нести відповідальність за дії тварин?

ЩО ГОВОРИТЬ ЗАКОН ?

Аби розібратись у цих питаннях, визначимо спочатку, що ж являє собою така тварина в розумінні законодавства України.

У ст.180 Цивільного кодексу визначено, що тварини є особливим об’єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, установлених законом. Правила поводження з тваринами встановлюються законом.

Відповідно до ст.1 закону «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 №3447-IV «тварини — біологічні об’єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові».

У цій же статті закону міститься визначення термінів «домашні тварини» та «безпритульні тварини». ДОМАШНІ — «собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі».

БЕЗПРИТУЛЬНІ — «домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини».

У разі спричинення тілесних ушкоджень собакою чи іншою твариною постраждалий може розраховувати на відшкодування матеріальної шкоди:

• спричиненої майну — взуттю, одягу тощо (стст.22, 1166 ЦК);

• спричиненої здоров’ю — витрати на лікування, протезування, санаторно-курортне лікування, щеплення тощо (стст.1195—1199 ЦК).

Також постраждала особа може розраховувати на відшкодування моральної шкоди відповідно до стст.23, 1167—1168 цього кодексу.

ХТО ВІДПОВІДАЄ ЗА ЗАВДАНУ ТВАРИНОЮ ШКОДУ ?

Згідно зі ст.9 закону №3447-IV:

• правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування;

• особи, які утримують домашніх тварин, мають право з’являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх);

• супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку;

• особа, яка супроводжує тварину, зобов’язана, зокрема, подбати про безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною твариною;

• при супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду;

• фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов’язані додержуватися вимог нормативно-правових актів, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фіз- і юросіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Відповідно до ч.4 ст.12 закону шкода, заподіяна особі або майну фізособи, а також шкода, завдана майну юрособи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує. Таким чином, за шкоду, спричинену твариною, відповідає її власник (особа, яка її утримує).

Однак постає запитання: хто є відповідальним за шкоду, завдану безпритульною твариною?

БЕЗ ВЛАСНИКА , БЕЗ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ?

Згідно зі ст.24 закону, собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але перебувають без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, уважаються безпритульними й підлягають вилову. Для забезпечення вилову та тимчасової ізоляції собак, котів та інших домашніх тварин органи місцевого самоврядування можуть створювати комунальні служби або підприємства з питань утримання тварин та поводження з ними в населених пунктах відповідно до місцевих програм регулювання чисельності тварин. Вилов собак, котів та інших домашніх тварин окремими громадянами забороняється, крім випадків, коли ці тварини є небезпечними та проявляють агресивність, створюючи загрозу безпеці людей.

Якщо протягом двох місяців з моменту заявлення про затримання безпритульної тварини не буде виявлено її власника або він не заявить про своє право на неї, право власності на цю тварину переходить до особи, в якої вона була на утриманні та в користуванні. У разі відмови особи, в якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.

Аналогічним чином зазначені правовідносини врегульовані і в ст.341 ЦК.

Отже, матеріальна та моральна шкода, завдана безпритульною (бездоглядною) твариною, має відшкодовуватись органом місцевого самоврядування, на території якого таку тварину виявлено.

ДІЇ У ВИПАДКУ НАПАДУ ТВАРИНИ.

Разом з тим слід звернути увагу на те, що факт спричинення тілесних ушкоджень домашньою чи безпритульною твариною потребує правильної фіксації. У разі укусу твариною слід по можливості зафіксувати (сфотографувати чи запам’ятати) її зовнішній вигляд, звернути увагу на наявність чи відсутність у неї ошийника (бирки, інших ідентифікаційних ознак), звернути увагу на те, чи перебувала вона в супроводі власника, роздобути відомості про його особу.

Слід в обов’язковому порядку звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою з метою фіксації факту спричинення твариною тілесних ушкоджень, а також установлення того, чи має вона власника. Такі відомості слугуватимуть доказами факту спричинення тілесних ушкоджень твариною, а також дозволять визначити, є ця тварина домашньою чи безпритульною.

Також необхідно пройти медичне обстеження, у ході якого будуть зафіксовані характер і локалізація тілесних ушкоджень, а також дістати відповідне лікування (за необхідності). Слід фіксувати витрати на лікування та зберігати документи на придбання препаратів, які в подальшому слугуватимуть доказами розміру матеріальної шкоди, спричиненої здоров’ю.

Якщо буде встановлено, що тварина є домашньою, тоді в разі відмови її власника від добровільного відшкодування завданої матеріальної та (або) моральної шкоди остання може бути відшкодована в судовому порядку за позовом постраждалої особи.

Якщо буде виявлено, що тварина є безпритульною, матеріальна та (або) моральна шкода підлягає відшкодуванню органом місцевого самоврядування теж у судовому порядку.

Відділ благоустрою та екології Новоград-Волинської міської ради