ІЗ ФОЛЬКЛОРНИХ ЗАПИСІВ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
На основі фольклорних матеріалів, зібраних у Ковельському і Звягельському повітах (на Волині), Леся Українка підготувала публікацію «Купала на Волині».
У передмові до праці авторка описує купальські звичаї у волинських селах. Зокрема, на Звягельщині: «В Звягельському повіті хлопці кладуть огонь, а дівчата вбирають деревце, березку. Вбирають її вінками, биндами і запаленими свічечками. Деревце теє зветься купало. Самі дівчата убираються в великі вінки з різного зілля та квіток і мають при собі ще по вінку. Вони водять коло біля деревця і співають, хлопці тим часом скачуть через вогонь.
Часом хлопці пориваються вхопити деревце, тоді дівчата боронять його і співають на хлопців різні прикрі пісні. Врешті хлопці хапають деревце і палять його або кидають в річку, а дівчат, що пробують оборонити своє купало, самих не раз купають в тій же річці.
Одспівавши купала, часом дівчата ворожать на вінках. Дівчина пускає на воду два вінки, один загадує на себе, а другий на якого хлопця: коли вони зійдуться докупи на воді, то значить дівчина буде в парі з своїм хлопцем. Або так: дівчина тичкою спускає свій вінок на дно річки; коли він спливе наверх, то дівчина піде заміж у той рік».
Ми підготували підбірку текстів купальських пісень, записаних Лесею Українкою на Звягельщині:
1. «ПОСІЮ Я РОЖУ, ПОСТАВЛЮ СТОРОЖУ»
(Місце запису: село Жабориця)
Посію я рожу, поставлю сторожу,
Стороною дощик іде, [стороною]
над моєю рожею повною.
[Приспів «Стороною дощик іде, [стороною] над моєю рожею повною»]
повторюється після кожного рядка]
Поставлю сторожу – свойого батенька:
Недобра сторожа – общипана рожа.
Поставлю сторожу – свого миленького:
Хороша сторожа – нещипана рожа.
2. «ОЙ МАЛА НІЧКА НА ІВАНА»
(Місце запису: містечко Миропілля)
Ой мала нічка на Івана:
– З ким ти, Ганнусю, ночувала?
– Ой під явором зелененьким,
З своїм Іванком молоденьким.
3. «ОЙ У ІВАНА ВИСОКИЙ ТИН»
(Місце запису: містечко Миропілля)
Ой у Івана високий тин,
Там повісився Віхторів син.
Ой висів, висів аж до ранку,
Йа взяв Ганнусю за коханку.
Ой ти, Ганнусю, серце моє!
Сподобалося личко твоє.
Ой не так личко, як ти сама,
Бо ти дівчина любезная.
4. ОЙ НА ГОРОДІ БУРКУН-ЗІЛЛЯ
(Місце запису: містечко Миропілля)
Ой на городі буркун-зілля,
Ой там Петрунько теше кілля.
Ой теше, теше, витинає,
Свою доленьку проклинає:
Ой доле ж моя нещасная!
Ганнусю ж моя прекрасная!
Ой доле моя нещаслива!
Ганнусю ж моя чорнобрива!
5. “ОЙ НА КУПАЛА ВОГОНЬ ГОРИТЬ”
(Місце запису: містечко Миропілля)
Ой на Купала вогонь горить,
Наші[й] Настусі живіт болить.
Ой нехай болить, нехай знає,
Ой нехай хлопців не приймає.
6. “БРИНІЛИ РІЧЕНЬКИ, БРИНІЛИ”
(Місце запису: містечко Миропілля)
Бриніли річеньки, бриніли,
Й аж до Іванка у сіни.
Там парубоньки збирались,
На мед, на горілку складались.
А наш Іванко найбільш дав,
Він собі Ганнусю сподобав.
7. “ОЙ ХОДИЛА КВОЧКА ДОВКОЛА КІЛОЧКА”
(Місце запису: містечко Миропілля)
Ой ходила квочка довкола кілочка.
Коло вороня (?) Купайла,
Грало сонічко на Івана.
[ті два рядки повторюються після кождого стиха]
Та водила діти, як яснії квіти.
Та вивела вона семеро діточок.
8. “СКАКАЛА ЖАБКА ПІД ГРЕЧКОЮ”
(Місце запису: містечко Миропілля)
Скакала жабка під гречкою;
Біжить Іванко з гнуздечкою.
– Пожди-но, жабко, нагнуздаю,
Піду Ганнусю одвідаю. –
Їде Іванко на конику,
Везе Ганнусю в постолику.
Їде Іванко на коняці,
Везе Ганнусю на собаці.
Їде Іванко на хортиці,
Везе Ганнусю на чортиці.
9. “ОЙ НА ГОРОДІ ПІД БУЙНИМ ВІТРОМ”
(Місце запису: містечко Миропілля)
Ой на городі під буйним вітром
Не чули хлопці зозулі літом,
А як почули, полякались,
В глуху кропиву поховались.
10. “СЯЯЛА ЗІРОНЬКА, СЯЯЛА”
(Місце запису: містечко Миропілля)
Сяяла зіронька, сяяла;
– З ким ти, Ганнусю, стояла?
– З тобою, Іванку, з тобою,
Під зеленою вербою. –
Де молода Ганнуся стояла,
Під нею рутонька зів’яла.
Де молодий Іванко коня пас,
Там хрещастий барвіночок по пояс.
Зображення: Генріх Семирадський “Ніч напередодні Івана Купала”, 1880-і рр. Львівська картинна галерея.
Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки