Новоград-Волинський: Обереги життя – на користь людям
Сьогодні, коли вже завершено виборчі перегони, коли навіть у вівторок, 10 листопада, відбулась інавгурація міського голови – Віктора Леонідовича Весельського, людей нашої територіальної громади турбує основне: як він працюватиме над виконанням своєї і програм тих кандидатів, які йшли до міської ради разом з ним?
Відомо, що під час передвиборчої компанії відбулося багато зустрічей у трудових колективах, громадських організаціях, зборах громадян тощо , на яких пролунало чимало цікавих і корисних пропозицій від громадян, їхнє бачення міста в майбутньому. І те, що переважна більшість мешканців Новограда-Волинського віддала свої голоси – а значить, надії і сподівання довірила саме В. Л. Весельському , красномовніше над усе свідчить, що і долі свої територіальна громада вручила йому – як найнадійнішому кандидату на посаду міського голови.
Треба сказати, що від самого початку виборів Віктора Леонідовича підтримував заступник міського голови попереднього складу Сергій Юрійович Колотов – один із авторитетніших людей міста , котрий своєю відданою працею на користь Новограда-Волинського тільки на цій посаді упродовж уже майже 15 років довів, що і у нього, як і у В. Л. Весельського, місто і його мешканці – любов на все життя! Тож і запитання, що найбільше турбують наших земляків, сьогодні адресуємо Сергію Юрійовичу.
– Насамперед, Сергію Юрійовичу, хотілось би безпосередньо від Вас почути, чому Ви надали перевагу і вирішили підтримувати команду саме Віктора Весельського?
– Коли остаточно окреслилось коло претендентів на посаду міського голови, у мене була можливість зважити все в повній мірі. Я часто буваю у трудових колективах на підприємствах міста, закладів освіти, культури, спорту, в різних організаціях, тож чітко знав настрої виборців, їхні запити, проблеми, плани. В усіх колективах без винятку пріоритетом був Віктор Леонідович Весельський – людина неординарна, про котру говорили й судили за її справами, а не обіцянками, як у декого. Адже далеко не секрет, скільки допоміг і продовжує допомагати Віктор Леонідович новоград-волинцям і в цілому в нашому регіоні! Зрозуміло, думку виборців не можна було не врахувати, адже вона ґрунтується на великому беззаперечному авторитеті Віктора Леонідовича.
А я притримувався такої ж думки, бо розумів: цій людині не треба заважати, навпаки, її треба всемірно підтримати, бо тільки В. Л. Весельський може добитися зрушень на краще в житті нашої громади.
– У планах Віктора Леонідовича , у його передвиборчій програмі чимало цікавих задумів. Чого коштує тільки одне гасло: « Новоград-Волинський треба зробити найкращим містом в Україні!».
– А чому б і ні? Звичайно, одній людині це зробити неможливо. Тож пропоную: давайте усі разом підтримаємо цю ініціативу Віктора Весельського, об’єднаємось і спільно працюватимем – кожен у своїй галузі, на своєму робочому місці, якісно виконуючи свої функції: хтось має якісно виготовляти продукцію, хтось – лікувати людей, вчити дітей, ще хтось – якісно нараховувати зарплату чи просто гарно прибирати рідне місто, озеленювати його…
За п’ятнадцять років своєї роботи в міській раді я достовірно знаю усі плюси й мінуси міста, сформував чітке бачення, у якому напрямку воно має розвиватися. Власні ідеї вніс до стратегічного плану розвитку міста, який затверджено ще у 2008 році. На жаль, за ними ми майже не рухались… З різних причин – і об’єктивних, і суб’єктивних. А це були – і розширення меж міста, і покращення його енергозабезпечення, створення промислової зони… Повірте, не вирішивши цих питань, не можна всерйоз говорити про створення достатньої кількості робочих місць, наповнення міського бюджету і взагалі про якийсь нормальний розвиток.
– Настільки глобальні проблеми, перераховані Вами?
– Поясню простіше. Після того, як на північній околиці Новограда-Волинського побудували підприємство «Церсаніт», була можливість звести ще два великих заводи. Один – фірми «Філіпс» (у 2008-ому році) і фірми «Кнауф» (трансконтинентальної корпорації) – у 2010-ому. Я особисто проводив із ними переговори. Приїздили їхні фахівці – інженери, економісти, котрі робили детальні розрахунки з усіх позицій. І хоч ми входили в десятку найоптимальніших претендентів серед понад 200 у цілому світі, і могли стати переможцями, заводи вирішили не зводити у нас через єдину причину – німецькі фахівці встановили, що резерву електроенергії у нас для цього немає взагалі. А він необхідний для зведення великого підприємства. Є, здавалося б, усе: вода, газ, санітарні режими, а от останній резерв електроенергії забрав «Церсаніт»… Таких електропідстанцій, як біля Коростеня, у Новограда-Волинського не встановлено. А одна така коштує багато-багато мільярдів гривень…
– То яке ж може бути рішення такої проблеми?
– Будемо працювати з вищими державними структурами і добиватися нових електроліній і трансформаторної підстанції для нашого регіону на 330 (в ідеалі!) чи хоча б на 110 кіловольт. Той, кому вдасться вирішити цю проблему для нашого міста, на моє велике переконання, має увійти з великим позитивом в історію розвитку сучасного Новограда-Волинського. Маю й досі в своєму архіві усі документи щодо тих, вище названих підприємств, які з печаллю нагадують, що могло б бути у нашому місті… Тому, на жаль, мешканці нашого міста не повинні чекати уже завтра зведення нових великих підприємств. Ми ж починаємо роботу уже з першого дня діяльності нового складу міської ради над питанням збільшення енергопостачання міста. У цьому – ключ до вирішення багатьох наших сподівань. Але колись же треба починати.
– Сергію Юрійовичу, а чи розвиватимуться підприємства, що нині діють у місті?
– Так, ми маємо плани щодо їхнього розвитку, бо вони мають прекрасний потенціал для цього. Звичайно, інвестиції у них вкладатимуть значно менші, але й це дуже важливо, бо дозволить відкрити десятки, а то й сотні нових робочих місць. От, наприклад, ще одну нову лінію зараз монтують на кондитерській фабриці. Це дасть можливість випускати новий вид високоякісної і смачної продукції, що вже стає відомою за межами не тільки міста, а й України. В свою чергу, це дозволить створити нові робочі місця, збільшити зарплату працівникам, а значить, і збільшити поступлення до міського бюджету.
Дрімати сьогодні не можна. Пригадую той проект, який я пробивав через вищі інстанції щодо електрифікації нашої залізниці у напрямку Коростень – Новоград-Волинський – Шепетівка. Як не дивно, у мене було багато опонентів – проти. Казали, мовляв, досить того, що є рейки – тож можна вивезти будь-яку продукцію. Довелося доводити, що це – реалії і сучасного життя, і передумови розвитку міста. Електролінія – основа для пасажирського руху. Не було б електролінії – не було б такої кількості потягів. Хіба погано, що нині ми без пересадок можемо дістатись до Києва, Харкова, Львова, Ужгорода, Луцька, Москви, Івано-Франківська? Без електрифікації залізниці усі б поїзди йшли іншими напрямами, не через Новоград-Волинський.
І таких проектів є багато. Я покладаю велику надію на Віктора Леонідовича Весельського, котрий завдяки своїй енергійності, своїм зв’язкам у центральних та обласних структурах зможе, я переконаний, вирішити багато проблемних питань у розвитку нашого міста. Для цього він ішов на вибори, бо справді дуже хоче допомогти нашій громаді.
– Дякую щиро за таку цікаву розмову. І бажаю від душі, щоб усе намічене Ви могли виконати.
Розмову вела
Тетяна КОЗЛОВА.