Пам’ять під знаком соняха
27 серпня, напередодні Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, у фойє Палацу культури імені Лесі Українки відбулася пам’ятна акція «Пам’ять під знаком соняха».
Цього дня сонях став не просто квіткою — він перетворився на символ пам’яті, любові та вдячності тим, хто віддав своє життя за Україну.
Особливим моментом акції стало створення символічного пам’ятного поля. Матері, дружини та рідні загиблих Героїв власноруч виготовили соняхи, на кожному з яких — ім’я найдорожчої людини. За кожним іменем — життя, родина, любов, мрії та історія, яку неможливо забути.
До учасників акції звернулася заступниця міського голови Наталія Борис. Вона висловила щирі слова співчуття родинам загиблих Героїв, розділила їхній біль утрати та наголосила на важливості збереження пам’яті про кожного, хто став на захист України та заплатив за її свободу найвищу ціну.
Ірина Мала розповіла, як народилася ідея цієї пам’ятної акції, та поділилася думками про важливість збереження імен і особистих історій тих, кого забрала війна. Саме через такі символи та спільні ініціативи пам’ять про Героїв стає частиною життя громади.
Під час акції рідні загиблих Героїв по черзі прикріплювали до пам’ятного банера соняхи з іменами своїх близьких. Квітка за квіткою перед присутніми поставало пам’ятне поле — особливий символ єдності родин, громади та спільної шани до полеглих захисників і захисниць України.
Один сонях — одне ім’я. Одне ім’я — одне життя. Одне життя — цілий світ для когось.
До присутніх також звернулася Ольга Якубович. Говорячи про символ соняха, вона зазначила, що це не лише про смерть і втрату. Сонях — це про життя, яке продовжується. Про життя, яке проросте в дітях, у їхніх мріях, у добрих справах і в майбутньому України. Це про пам’ять, яка не згасає, а передається від покоління до покоління.
Завершилася пам’ятна акція хвилиною мовчання — на знак шани всім захисникам і захисницям України, які загинули, боронячи нашу державу.
Ці соняхи створили рідні тих, кого забрала війна. У кожну квітку вони вклали свою любов, біль і пам’ять. Тепер вони стали частиною спільного символу, який нагадуватиме: імена наших Героїв живуть доти, доки ми їх пам’ятаємо, розповідаємо про них і передаємо цю пам’ять наступним поколінням.
Нехай соняхи завжди повертаються до сонця, а наша пам’ять — до імен тих, хто віддав життя за Україну.
Вічна пам’ять загиблим. Вічна слава Захисникам і Захисницям України.