Презентовано виставку Олександри Панфілової «Філософська міфологія «Лісової пісні» Лесі Українки» до 110-річчя написання драми-феєрії

Під час Міжнародного свята літератури і мистецтв «Лесині джерела» в краєзнавчому музеї  відбулася презентація художньої виставки Олександри Панфілової «Філософська міфологія «Лісової пісні» Лесі Українки» до 110-річчя написання драми-феєрії.

Дана виставка потрапили до Новограда-Волинського завдяки багаторічній співпраці музею з Кременецько-Почаївським історико-культурним заповідником.

Авторка робіт – Олександра Панфілова – живе та працює в Кременці (де була в гостях у своєї подруги Мані Биковської і сама Леся Українка), вона кандидат мистецтвознавства, доцент Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка. Авторка понад 30 наукових праць, в тому числі монографії з культурознавчих тем та проблем краєзнавства. Працює у техніках олійного та акварельного живопису, розпису на склі. Бере участь у щорічних звітних виставках, Всеукраїнських та Міжнародних пленерах, вернісажах, фестивалях, симпозіумах, міжнародних проектах.

В своїй творчості Леся Українка нерідко зверталася до античних образів, але звичайно, обов’язковим для неї була і фольклорна творчість рідного українського краю. Найвищим мистецьким здобутком Лесі Українки вважається драма-феєрія «Лісова пісня», в якій вона закликає зберегти у серці те, «що не вмирає». Драма-феєрія є одним із перших прообразів фентезі в українській літературі.

Драма викликає постійний інтерес живописців, графіків, скульпторів.
Так, до цієї теми звернулася і Олександра Панфілова. Техніка виконання: розпис на склі олійними фарбами та тушшю.  За основу під скло взято тонований картон, який створює кольорове тло.

Виставка складна, філософськи наповнена дивовижними футуристичними образами, що тісно пов’язані з міфологічними уявленнями наших предків.

Олександра Панфілова: «Загалом і в олії, і в акварелі, і на склі люблю зображати закинуті садиби, сади, покручені дуплисті старі дерева, сухі гілки, високі трави, у них легко помітити щось непомітне, щось цікавіше, ніж просто реалістичне відтворення. Навчитися помічати прекрасне в несподіваних речах – цікаво та корисно. У задумах є ідея і надалі розвивати цю тему. Прозоре скло завжди зберігає легкість і дзвінкість барв, стає ще яскравішим у поєднанні з фабрами і тлом. У ньому легко і органічно можна поєднати казку і правду, фантазію і реальність».

Виставка працюватиме протягом усіх днів «Лесиних джерел».

Запрошуємо до перегляду.