Про дослідження вод річок Хомора та Случ

14 Червня 2:51

У 2015-2016 роках на всіх рівнях виконавчої і законодавчої влади Новоград-Волинською міською радою спільно із громадськими активістами проводиться ініціювання розгляду проблемних питань, пов’язаних із періодичними забрудненнями різними хімічними домішками та побутовими відходами річки Случ та її притоків, які здійснюються розташованими поблизу суб’єктами господарювання.

У зв’язку із нещодавнім зверненням громадських організацій та політичних партій міста Новограда-Волинського стосовно інформування про екологічну безпеку, начальник відділу з питань цивільного захисту населення міської ради Олександр Мельник повідомляє наступне.

Оскільки на території Баранівського району склалась катастрофічна екологічна ситуація із забрудненням невідомою речовиною річок Хомора та Случ, що спричинило масову загибель живих організмів, 4 травня 2016 року, під головуванням міського голови Віктора Весельського, відбулася оперативна нарада з екологічних питань щодо ситуації на цих річках, в результаті чого було дано доручення щодо виконання оперативних дій відповідним управлінням та відділам міської ради.

23 травня було підготовлено та направлено запит до відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарії Управління Держпродспоживслужби в Новоград-Волинському районі, на що начальником Управління Олександром Ковалем було надіслано результати дослідження Інститутом колоїдної хімії та хімії води ім. А.В.Думанського НАН України, а також Інститутом гідробіології НАН України двох зразків річкової води за хімічними, мікробіологічними та токсикологічними показниками взятих на території Барановського району.

Отож, в результаті дослідження, яке було проведено 22-30 квітня Інститутом колоїдної хімії та хімії води ім. А.В.Думанського НАН України, зразків води з р. Хомора (Баранівський р-н, Першотравнева селищна рада, межа Житомирської та Хмельницької обл.) та з р. Случ (неподалік с. Глибочок Баранівського р-ну, в місці впадіння р. Хомора у р. Случ, 100 м. вище впадіння), виявлено наступне.

Зразок води №1 (р. Хомора) за мікробіологічними показниками не належить до жодного з класів води, що можуть бути використані як джерела централізованого водопостачання і визначається як непридатна.

Зразок води №2 (р.Случ) за мікробіологічними показникаминалежить до другого класу якості води, яка визначається як добра, прийнятна якість води.

Зразок води №1 за результатами біотестування відноситься за класифікацією рівня токсичності (I-IVклас) до IV класу – дуже небезпечна вода, викликає загибель тест-організмів: на рівні організму – риби (100%), ембріони риб (100%) та церіодафнія (100%).

Зразок води №2 за результатами біотестування відноситься за класифікацією рівня токсичності (І-ІVклас) до IV класу – дуже небезпечна вода, викликає загибель тест-організмів тагенотоксичний ефект: на рівні організму – риби (60%),ембріони риб (80%) та церіодафнія (50%),у наданому зразку питної води спостерігався генотоксичний ефект: у еритроцитах крові (7,99%о),на клітинах зябер (7,66%о),на клітинах плавця (7,99%о),та цитотоксичний ефект (34,40%).

Зразок води №1 за хімічними показниками відноситься до 4 класу якості: запах, загальний органічний вуглець та жорсткість. За окремими показниками вода відноситься до 3 класу якості.

Зразок води №2 за хімічними показниками відноситься за окремими показниками до З класу якості (вміст фосфатів та сурми). Аналіз за більш широким спектром загальносанітарних хімічних показників не проводився через недостатній об’єм зразка води №2.Але за визначеними токсикологічними показниками органічної та неорганічної природи вода прийнятної якості. Проте виявити хімічну природу речовин токсичної дії на основі визначених показників не вдалося, що є підтвердженням тому, що хімічний аналіз не завжди може гарантувати якість води за обраними для визначення показниками. Необхідний пошук хімічної природи токсикантів, які спричиняють загибель тест-організмів.

Співробітниками ж відділу іхтіології та екології річкових систем Інституту гідробіології НАН України 25-26 квітня здійснено гідро екологічні дослідження річок Хомора та Случ Баранівського району з відбором матеріалу (проби води на фонову хімію та біотестування, мулистих відкладів на біотестування, вищі водяні рослини, фітопланктон, зоопланктон, зообентос, іхтіофауну) для проведення термінових гідро екологічних досліджень. Дослідження проводили на 3 створах руслової ділянки річки Хомора та 3 створах річки Случ (вище та нижче злиття з річкою Хомора).

За попередніми висновками експертів, масова загибель риби була зумовлена надходженням до річки Хомора забруднювальних речовин органічного характеру, які окиснювалися розчиненим у воді киснем, спричинюючи різке зниження його вмісту у воді, часом до аналітичного нуля.

Не менш важливою причиною загибелі риб та іншої гідрофауни, на думку фахівців Інституту гідробіології НАН України, могли бути дрібнодисперсні колоїдні частинки забруднювальних органічних речовин, які, потрапляючи на зябра, блокували та істотно знижували їхню функціональну роль.

Фахівці Інституту гідробіології НАН України повідомляють, що використання вод досліджуваних річок Хомора та Случ, що протікають на території Баранівського району, в господарсько-побутових цілях в сучасних умовах слід категорично заборонити, оскільки вони забруднені і потребують спеціального очищення, яке є дорого вартісним. Для збереження належного рівня якості води в досліджуваних річках необхідно припинити скидання до них будь-яких стічних вод, чи то промислових, чи то господарсько-побутових, чи то сільськогосподарських. Можливо, корисним могло б бути створення біоплато на різних ділянках як один із способів поліпшення якості їхньої води.
 

Відділ інформації та зв’язків

з громадськості міської ради

 

Чат-бот Гаряча лінія