Пройшла програма-вшанування «Портрет Особистості», присвячена Ліні Дмитрівні Наумець

14 Травня 13:09

13 травня в музеї родини Косачів пройшла програма-вшанування «Портрет Особистості», присвячена 80-річчю від дня народження членкині національної спілки краєзнавців України, кавалеркині ордена «Звягель», почесної громадянки міста Новограда-Волинського Ліни Дмитрівни Наумець.

Ліна Дмитрівна – неординарна особистість, вклад якої у розвиток краєзнавства Новоград-Волинщини неоціненний. Зокрема, вона провела титанічну роботу з дослідження й упорядкування книг-довідників з історії Новограда-Волинського, його вулиць, видатних особистостей, знаменних дат.

Завітали привітати ювілярку керівництво громади, рідні, друзі та колишні колеги. У невимушеній обстановці лунали щирі слова побажань, а також кожен ділився спогадами.

З нагоди славного ювілею Ліну Дмитрівну привітав міський голова Микола Боровець, який висловив вдячність за невтомну працю та активну громадянську позицію, побажав міцного здоров’я, довголіття, благополуччя, підтримки і уваги рідних людей та мирного неба над головою. Також очільник громади вручив ювілярці Почесну грамоту Новоград-Волинської міської ради та пам’ятний подарунок.

На завершення заходу Ліна Дмитрівна подякувала усім присутнім за теплі слова вітань та підтримку на життєвому шляху, а також продекламувала вірш відомої української поетеси Ліни Костенко, який для ювілярки є вказівником по життю:

Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.

Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.

Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.

Чат-бот Гаряча лінія