Серцево-судинні захворювання – це передусім наслідок способу життя
![Серцево-судинні захворювання – це передусім наслідок способу життя](https://info.nvrada.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/391624015_756357683185117_786778604458344931_n.jpg)
Серцево-судинні захворювання – це передусім наслідок способу життя: що більше шкідливого ми практикуємо, то більше ризикуємо пережити інфаркт чи розвинути ішемічну хворобу серця. Вік і спадковість також мають вплив на ризик розвитку хвороб серця і судин, але він значно менший за вплив способу життя, та й вдіяти з віком і генами ми нічого не можемо. Інша річ – фактори ризику, що піддаються впливу. Зосередьмося на них.
Найпотужніші фактори ризику розвитку серцево-судинних хвороб такі: ![????](https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/t42/1/16/1f50e.png)
![????](https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/t42/1/16/1f50e.png)
☛ Куріння цигарок і нікотиновмісних продуктів.
☛ Індекс маси тіла (ІМТ понад 25, а надто понад 30 кг м2). Калькулятор ІМТ за посиланням – https://bit.ly/3LA3jf5.
☛ Рівень холестерину загальний та рівень ліпопротеїнів низької та високої щільності (<200 мг/дл, <100 та >60 відповідно)
☛ Високий систолічний («верхній») і діастолічний («нижній») тиск (понад 130 та понад 80 мм ртутного стовпчика відповідно).
☛ Незбалансований раціон – тобто такий, в якому переважають дуже перероблені продукти, і надто мало цільних (городини, круп, риби, бобових тощо).
☛ Брак рухової та тренувальної активності. Наш орієнтир для дорослих людей – це принаймні 150 хвилин на тиждень помірної рухової активності (швидка хода, плавання, велоїзда відносно рівним ландшафтом, робота в саду) та бодай 75 хвилин інтенсивної фізичної активності (танці, пробіжка, веслування), і силові тренування двічі на тиждень (https://bit.ly/3PSfS7K).
☛ Зловживання алкоголем. Алкоголь шкідливий навіть у найменшій кількості, та зловживання – це споживання понад одного келиху відповідного для напою розміру (приміром, 330 мл для пива міцністю в 5%) на день.
Якщо у вас є бодай один із цих факторів ризику, то можна зробити принаймні дві речі: скласти план зі зміни свого способу життя та проконсультуватися з лікарем. Лікар оцінить ваш поточний стан здоров’я, призначить за потреби аналізи та схему лікування.
Є ще інші фактори ризику розвитку серцево-судинних хвороб, які не належать до категорії способу життя: самотність (людина живе сама і практично не спілкується голосом), рання менопауза (до 40 років), посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), і надто – комплексний ПТСР (який заважає соціальному життю), робота по змінах. На жаль, ці чинники ми не обираємо, на відміну від куріння чи відмови від нього. Тому якщо у вас є щось із цього переліку факторів ризику, варто піти до сімейного лікаря по консультацію щодо здоров’я серця. Ми не обираємо вік чи ранню менопаузу, та можемо обрати профілактику хвороб серця.
![????](https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/t51/1/16/1f449.png)
Бажаємо вашому серцю здоров’я!
Міністерство охорони здоров’я України