У Звягельському Музей родини Косачів-Драгоманових вже третій рік поспіль проходить різдвяний майстер-клас “Як у Косачів”
Наближається Різдво – одне з найулюбленіших та найшанованіших свят українців. У 2022-му – затьмарене вибухами, вимиканнями світла, для багатьох родин – в чужих оселях…
Але все ж Різдво залишається з нами.
У Звягельському Музей родини Косачів-Драгоманових (директорка Людмила Гамма ) вже третій рік поспіль відбувається різдвяний майстер-клас “Як у Косачів”.
Різдво завжди вважалося особливим святом у сім’ї, де народилася видатна поетеса, наша землячка Леся Українка, його дуже шанували.
Зі спогадів наймолодшої сестри поетеси Ізидори: «У нашій рідній хаті, завжди дотримувалися українських традицій зі святкування Різдва Христового. Леся і всі ми любили наші звичаї, тільки Лесі рідко траплялося саме на Різдво бути вдома, де на свята щороку збиралася наша родина, бо на зиму вона змушена була через хворобу виїжджати у теплі країни».
Традиційно сім’я Косачів ставила завжди дві ялинки: одну – для своїх домашніх, другу – для сільської дітвори.
Зазвичай, на Святвечір готували пісний борщ із грибами та рибою, печені пиріжки з капустою, рисом і рибою. Обов’язково варили пшеничну кутю й узвар. До куті додавали розтертий мак із медом.
У спогадах Ізидори йдеться про ще один родинний звичай: «Кутю хрещеники носили до хресних батьків, наприклад, до нас син Миколи Лисенка Остап приносив кутю нашій мамі, яка була йому хресна мама, а наш Микола (брат мій) носив до Лисенка, бо був хрещеником Миколи Лисенка. Прийде дитина, подасть маленький полив’яний горщичок куті, а його хресний батько чи мати обдаровують чимось».
З теплотою сім’я зустрічала колядників, пригощала їх ласощами: горіхами, медівниками, яблуками, цукерками.
Діти Косачів теж ходили колядувати, робили вертепи.
Під час різдвяних майстер-класів у домівці знаної української родини – музеї родини Косачів, панує надзвичайна атмосфера, де традиції минулого поєднуються із сучасним.
Наша історична спадщина – безцінна. Цінуймо, знаймо, бережімо!
Христос рождається!