Василь Стус – незламний лицар правди і свободи

6 січня 1938 р. народився видатний український поет, правозахисник, представник дисидентського руху, Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1991, посмертно), Герой України (2005, посмертно) Василь Стус, який став символом боротьби за ідеали світла, любові і добра.

Василь Стус прожив лише 47 років, помер у 1985 році в російському таборі суворого режиму. Однак за цей короткий час, Василь Стус став легендарною особистістю, чия творчість і сьогодні актуальна та надихає все нові покоління українців. Поет жив, творив і загинув, щоб український народ мав те, на що заслуговує – Свободу, Незалежність, Право на рідну мову, Історичну пам’ять, Самобутню культуру…

ЧИТАЙТЕ ВАСИЛЯ СТУСА І ОСМИСЛЮЙТЕ:

► Долі не обирають

«Долі не обирають… Її приймають – яка вона вже не є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас.»

► Людина – це обов’язок, а не титул

«Людина – це обов’язок, а не титул (народився – і вже людина). Людина – твориться, самонароджується. Власне, хто Ти є поки що? Кавалок глини сирової, пластичної. Бери цей кавалок у обидві жмені і мни – доти, поки з нього не вийде щось тверде, окреслене, перем’яте. Уяви, що Бог, який творить людей, то Ти є сам. Ти є Бог. Отож, як Бог самого себе, мни свою глину в руках, поки не відчуєш під мозолями кремінь. Для цього в Тебе найкращий час – Творися ж!»

► Найкраще, що в нас є – це Любов

«Любов – то, може, єдина справжня квітка, подарована людині Богом. Тільки в любові людина розумна. І навіть: що більше, дужче любиш – то розумнішаєш. Інших квіток, кращих за цю, квітку любові, я не знаю.

Якщо болить серце – тобі, друже, поталанило.»

► Про дівчат (звернення до сина)

«Не знаю, чи є в Тебе дівчина. Коли є (чи – коли буде) – намагайся, щоб вона була вища за Тебе. Тобто, щоб Ти дотягався до неї, а не опускався. Коли ж вона надто земна, то вигадай її – небесною, і вона стане небесніти. Але краще, щоб у неї було і землі, і неба. Дівчина має надати Тобі змогу – кращати, а не гіршати.»

► Не суди про людей зі своєї позиції, тільки з їхньої

«Намагайся зрозуміти інших людей, бачити в їхніх життях їхню правду, яку треба приймати, а не оспорювати. Отож, суди про людей не зі своєї позиції тільки, а й з їхньої. Ще краще – з кількох позицій. А як би вчинив тут П’єр Безухов чи Роберт Джордан чи Мартін Іден, наприклад? Для цього треба мати щедре серце. Живуть же по-своєму дерева і квіти, жаби і ластівки, щурі й соколи. І претензій до них ніхто не ставить. Так і люди.»

► Вмій терпіти

«Терпи, терпи – терпець тебе шліфує,

сталить твій дух – тож і терпи, терпи.

Ніхто тебе з недолі не врятує,

ніхто не зіб’є з власної тропи.

На ній і стій, і стрій – допоки скону,

допоки світу й сонця – стій і стій.

Хай шлях – до раю, пекла чи полону –

усе пройди і винести зумій.»

► Не бійся голосу своєї нації

«Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації.»

► Нам потрібна повага

«Я не націоналіст. Навпаки, я вважав за потрібне робити так, аби серед певної частини українців розвіяти дурман самозакоханости, антисемітизму, загумінкової обмежености. Так само за потрібне я вважав робити так, щоб серед певної частини росіян, євреїв і т.д. розвіяти дурман неповаги до української мови, культури, історії, неповаги до праці селянина, що гречно причащає усіх нас хлібом і сіллю від своїх мозолів.»

► Будьте собою

«Бери од кожної пори свого життя те, що вона тобі пропонує. Вимагати од часу – і немудро, і негідно, може. Але – і не пливи за течією. Будь собою – тобто, виробивши тверді орієнтири, що таке добро і що зло, виростай у їхньому магнітному полі, аби по ньому все в тобі скристалізувалося (так Вернадський писав, згадуючи геологічні структури). Ідеал є один – добра і справедливості, чесності і любові. Іншого, мабуть, нема. Ще додам – ідеал Краси.»