Візьми дитину у родину

10 липня 2019 року в Україні набули чинності нові правила усиновлення дітей. Тепер, щоб усиновити дитину, потрібно пройти спеціальну підготовку. Потенційним усиновлювачам ми розповімо про психологічні аспекти усиновлення — як зважитися на це, допомогти дитині адаптуватися, і чи варто їй говорити, що вона нерідна.

Як зрозуміти, що я готовий усиновити дитину?

Якщо ви хочете допомогти дитині, яка потрапила в біду, — отже, ви готові. Усиновлення має вирішувати проблему, яка виникла у дитини, а не у дорослих. Люди часто діють по-іншому — розуміють, що їм чогось не вистачає в житті і хочуть вирішити своє питання усиновленням. Намагаються підібрати дитину під себе — «потрібного» віку, статі, кольору очей. З таким підходом батьки рідко отримують те, чого хотіли. Практично всі діти-сироти чи позбавлені батьківського піклування, пройшли через травматичні обставини в житті, і в новій сім’ї така дитина рідко буває спокійною та слухняною. Батьки повинні бути готові допомогти дитині пережити травми. В іншому разі вони швидко розчаруються: «Ми для неї все, а вона поводиться погано». Через таке розчарування страждають як усиновлювачі, так і усиновлені діти.

Я поки не впевнений, що хочу всиновити дитину. Може, просто їздити в дитячий будинок і привозити дітям фрукти та іграшки?

Дітям це не дуже допоможе. Уявіть, що людина впала у котлован. Люди підходять до неї, співчувають: «Бідолаха, ми привеземо тобі фруктів, купимо одяг — і кинемо вниз. На Різдво спектакль на краю котлована поставимо». Але людина продовжує сидіти внизу, її проблему ніхто не вирішує. Так і з дітьми з інтернатів.

Я зважився. Як зробити перші кроки?

Перш за все необхідно звернутись до служби у справах дітей по місцю проживання, де спеціалісти нададуть Вам фахову консультацію з даного питання і перелік документів, які необхідно надати щоб Вас внесли у базу даних кандидатів в усиновлювачі. При цьому слід врахувати, що за новими правилами необхідно пройти курс навчання на базі обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Без рекомендації центру кандидати в усиновлювачі на облік не беруться.

Дуже хочеться усиновити здорову дитину. Як про це дізнатися?

Будьте готові до того, що цілком здорових дітей в інтернатах майже не буває. Служба у справах дітей, відповідно до закону, повинна повідомити батькам усі подробиці про здоров’я дитини, історію її розвитку тощо. У багатьох дітей є захворювання, які діагностуються у більш пізньому віці і тому треба бути готовими допомогти такій дитині.

Чи можна десь подивитися на дітей, готових до усиновлення?

Так. Є база «Сирітству – ні», а також офіційний сайт Міністерства соціальної політики України на яких можна побачити дітей з різних областей України, ознайомитись з інформацією про вік і наявність братів або сестер. У цій базі близько п’яти тисяч дітей, але люди не завжди готові усиновити когось із них — через вік, проблеми зі здоров’ям або те, що у дитини є брати і сестри та їх небажано розлучати. Крім того, у кожній службі у справах дітей, є анкети дітей, які перебувають на обліку з усиновлення в яких зазначено всі відомості про дитину (стан здоров’я, наявність братів/сестер, місце перебування дитини, фото).

Як підготуватися до першої зустрічі з дитиною?

Готуватися не потрібно. Швидше за все, дитина буде до вас прихильна. Але глибокого сліду зустріч у ній не залишить. За час, проведений в інтернаті дитина перетинається із сотнями людей — вихователі, няні, вчителі, лікарі, сантехніки. Серед них немає значущої постійної людини, і дитина спочатку сприйме вас як чергового відвідувача. При цьому діти часто відразу починають називати потенційних батьків «тато» і «мама». Але це нічого не значить. Дитина справді хоче, щоб ви стали її батьками, але, якщо цього не станеться, через тиждень вона буде називати «татом» і «мамою» інших людей. Тільки через кілька років життя в сім’ї дитина стане говорити ці слова усвідомлено.

У мене вже є біологічна дитина. Як поговорити з нею про усиновлення?

Однією розмовою тут не відбудешся. Якщо у вас гармонійні стосунки з дітьми, ви спілкуєтеся на різні теми, то діти навряд чи сприймуть ідею усиновлення погано чи будуть ставитися до нового брата або сестри як до конкурента. Перед усиновленням це варто обговорювати з дітьми на сімейній раді. Сказати, що якийсь час новій людині потрібно буде приділяти більше уваги, але це тимчасово та ніяк не вплине на стосунки. Якщо діти проти — прислухатися до їхньої думки.

Як зробити так, щоб усиновленій дитині було комфортно вдома?

З цим найменше проблем. Після інтернату в новому будинку дитині все подобається, і вона починає підлаштовуватися під сім’ю. Це так званий «цукерковий період» — коли дитина застеляє ліжко, акуратно складає речі, намагається допомогти з господарством. Цукерковий період закінчується, коли дитина розуміє, що точно залишиться тут. Зазвичай через кілька місяців, а інколи навіть років, вона починає ставати розкутішою та менш слухняною.

Конкретних рецептів, як завоювати довіру дитини, немає. Увагою, добрим ставленням, щирістю. Якщо щось пообіцяли дитині — потрібно робити, чого б це не вимагало. Іноді в дитини можуть бути психіатричні проблеми, які позначаються на її характері та стосунках у родині. У цьому разі допоможуть лікар та лікування. А іноді бувають травмовані діти з розладом прив’язаності, і тоді теж треба звернутися до спеціалістів..

Чи потрібно розповідати дитині, що вона усиновлена? Якщо так, то як?

Так, краще розповісти. Якщо дитина дізнається про це в підлітковому віці від сторонніх людей (а так буває), це може стати для неї трагедією.

Краще говорити дітям, що вони усиновлені, років у три-чотири — у процесі спілкування, а не у форматі «серйозної розмови». Наприклад, можна сказати: «Зазвичай діти народжуються з маминого живота, а ти — із серця», і дитина сприйме це як перевагу.

Що робити, якщо однолітки починають обзивати дитину через те, що вона всиновлена?

Якщо батьки правильно підготували дитину, і вона не вважає своє усиновлення недоліком, проблем не буде. Дитина просто не сприйме всерйоз такі образи.

У цій статті ми намагались у доступній формі розповісти вам про питання та проблеми, які найчастіше виникають у людей, що зважились усиновити дитину. Якщо вас зацікавило питання усиновлення, за більш детальною інформацією можете звернутись до служби у справах дітей управління у справах сім’ї, молоді, фізичної культури та спорту міської ради. Наша адреса: вул.Замкова, 3/6, м.Новоград-Волинський, тел. (04141) 2-08-91.

 

 

Головний спеціаліст сектору опіки, піклування та усиновлення

служби у справах дітей управління у справах сім’ї, молоді,

фізичної культури та спорту міської ради С.В.Трофимчук