ВИСЛОВИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ПРО УКРАЇНУ І ПАТРІОТИЗМ
Червоною ниткою проходить мотив України у творчості поетеси, адже він оголює найболючіші проблеми рідного краю, викриває неправду, закликає до боротьби та змушує повірити у національне визволення з-під ворожого ярма. Вона вірила про щасливу долю Батьківщини, і ця віра була головним лейтмотивом її життя. Читайте, вивчайте, вдумуйтесь…
***
«Будь проклята кров ледача, не за рідний край пролита»
***
«І доки рідний край Єгиптом буде? Коли новий загине Вавилон?»
***
«Малоросійство – це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція»
***
«Терпіть кайдани – то всесвітський сором, забуть їх, не розбивши, – гірший стид»
***
«У нас велика біда, що багато людей думають, що досить говорити по-українськи, щоб мати право на назву патріота, робітника на рідній ниві, чоловіка з певними переконаннями… Така легкість репутації приманює многих»
***
«Тепер можна у нас почути фразу: «Говорить по-нашому» – се вже ценз! А послухати часом, що тільки він говорить по-нашому, то, може б, краще, він говорив по-китайськи»
***
«Одвага наша – меч, политий кров’ю»
***
«Сором мовчки гинути й страждати,
Як маєм у руках хоч заржавілий меч»
***
«До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
І буде струна урочисто і тихо лунати,
І пісня від серця поллється»
(«Do» (Гімн. Grave))
***
«Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани!»
(«Давня казка»)
***
«Скрізь плач, і стогін, і ридання
Несмілі поклики, слабі,
На долю марні нарікання
І чола, схилені в журбі.
Над давнім лихом України»
(«Скрізь плач, і стогін, і ридання»)
Новоград-Волинська міська бібліотека