Злочинність: вроджене чи набуте явище? Або причини вчинення злочину
Актуальність проблеми полягає в тому, що на сьогоднішній день рівень злочинності значно зріс як серед дорослих, так і серед дітей. Це питання споконвіків хвилювало людство: чи соціум робить людину злочинцем, чи дитина такою народжується. Навіть проводили експерименти, під час яких намагалися створити ідеальне суспільство, побудоване на партнерстві, любові, братстві й т.п., але рано чи пізно там знаходилася людина, яка вчиняла злочин.
Звичайно, що наука неспроможна однозначно виділити всі причини вчинення правопорушень. Проте, незважаючи на це, злочинність є явищем нищівним, деструктивним та аморальним для будь-якого суспільства.
Дехто може сказати, що перша гордість, непослух породжують ненависть, вбивства, крадіжки, … і сьогодні. З цим важко не погодитися. Адже кожна дитина, яка народжується, не знаючи слів, вередує, може вдарити маму і так далі. Як на мене, саме виховання дитини відіграє ключову роль для її майбутнього, лише ті принципи, до яких привчать батьки змалку, допоможуть у вирішенні складних життєвих питань.
У певному віці дитина знаходиться перед вибором – навчатися, здобувати професію, готуватися до самостійного життя чи обрати злочинний шлях.
Для прихильників «легкого» життя варто зазначити наступне. 17-річний хлопчина незаконно заволодів транспортним засобом (скутером), на якому «недовго покатався – до того моменту, поки поліція не зупинила», за що може бути позбавлений волі щонайменше на 3 роки. Під час судового засідання у кримінальній справі по обвинуваченню неповнолітнього суддя запитав:«Чи варто було вчиняти правопорушення, за яке може настати відповідальність у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років?»Підліток відповів: «Ні! Не варто!»
Більшість дітей, які вчиняють злочини, думають, що їх «ніхто не спіймає». Проте практика відображає протилежне. Іншою причиноювчинення правопорушень серед підлітківє надія на те, що вони уникнуть покарання, так як не досягли відповідного віку, з якого настає кримінальна відповідальність.
Дійсно, відповідно до кримінального законодавства, неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. Проте це не означає, що суд при кожному вчиненні такого правопорушення буде застосовувати цю норму. Ключове слово «МОЖЕ»! Тобто, законодавець залишив на розсуд суду питання притягнення неповнолітнього до відповідальності.
У статті 98 Кримінального кодексу України зазначені основні види покарання, які можуть бути застосовані до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину:
1) штраф;
2) громадські роботи;
3) виправні роботи;
4) арешт;
5) позбавлення волі на певний строк.
Крім цього необхідно вказати, що законодавець у главі 38 Кримінального процесуального кодексу України визначив особливий порядок провадження стосовно неповнолітніх, під час допиту яких обов’язково повинен бути присутній законний представник, захисник (адвокат), а у разі необхідності психолог, лікар або педагог.
Шановні батьки, якщо Ваша дитина є учасником кримінального процесу і її права порушили – звертайтеся до місцевої служби у справах дітей, прокуратури чи поліції вищого рівня.
Діти, пам’ятайте, що будь-які дії чи бездіяльність мають наслідки. А тому Ваше життя залежить не лише від дорослих, але і від Вас самих!
А. Годун,
головний спеціаліст-юрисконсульт
служби у справах дітей