15 лютого – Міжнародний день дітей, хворих на рак

Причина розвитку онкопатології у дітей

Сьогодні навіть у розвинених країнах смертність дітей від раку вийшла на друге місце, поступившись лише смертності від нещасних випадків. При своєчасній діагностиці і правильному лікуванні, за твердженням медиків, можна було б досягти до 90% випадків одужування у хворих на рак дітей. Але навіть досвідченому педіатру часто буває важко виявити онкологічне захворювання у дитини, саме тому батькам необхідно бути дуже уважними до стану здоров’я та самопочуття своїх дітей.
І якщо розвиток онкології у дорослих можна пояснити шкідливими звичками (алкоголізмом, курінням), праця у шкідливих умовах, то звідки онкологія береться у дітей?

Наприклад, щороку в Україні гостру лейкемію діагностують 300-360 пацієнтам у віці від одного місяця життя до 18 років.
На обліку КНП «Новоград-Волинське міськрай ТМО» перебуває 25 дітей з онкопаталогією в т.ч. мешканців сільської місцевості -12, міської – 13. В структурі захворюваності домінує гострий лімфобласний лейкоз -11 дітей в т. ч. мешканців сільської місцевості -5, міської – 6.

На відміну від дорослих, в яких рак розвивається внаслідок різноманітних зовнішніх впливів, причина розвитку онкопатології у дітей — внутрішня, тобто, дитяча онкопатологія виникає внаслідок генетичної поломки. Причин цьому не так вже й багато. Найчастіше “поламані” гени дитина отримує від батьків, які до або після вагітності палили, вживали алкоголь чи наркотики, підпадали під вплив радіації тощо. Причому йдеться не лише про матір, й про батька. На жаль, дуже мало дорослих підходять до батьківства свідомо. Власне, здорове батьківство є найкращою профілактикою онкопатологій у дітей.

Найчастіше діагностують рак у дітей, це період до року, потім у три роки, наступний пік у підлітковому віці. В ці періоди клітини організму розвиваються надзвичайно бурхливо, і певне відхилення, спричинене генетично, призводить до неконтрольованого їх росту. Найчастіше діти страждають від раку крові, лімфи, пухлин головного та спинного мозку, кісток, нирок.

Тож батькам слід бути уважними у кризові періоди. Мають насторожувати будь-які зміни у поведінці дитини, особливо коли вона стає дратівливою, неспокійною або навпаки, байдужою, в’ялою. Дитина може скаржитися на болі у нозі чи руці, у спині, у кістках чи суглобах – зверніть на це увагу. Має насторожити безпричинне підвищення температури тіла, особливо якщо вона утримується тривалий час, болі в різних частинах тіла, будь-які пухлини різної локалізації, збільшення лімфовузлів, асиметрія або збільшення розміру голови, випинання очного яблука, косоокість, втрата ваги, блідість, стомлюваність, безпричинна поява синців або кровотеч, порушення ходи, рівноваги, мовлення, головний біль, який супроводжується блювотою, тощо.

Якщо ви помічаєте у своєї дитини чи вона скаржеться на вищевказані симптоми, то обов’язково потрібно звернутися до педіатра. Звичайно будь-яка онкологія у дітей може мати приховані симптоми, але діагностувати її реально за допомогою лабораторних досліджень, а тому краще пройти відповідні обстеження ніж потім картати себе в тому, що ви не помітили цю недугу вчасно.

Василь Петрович Холевчук,
лікар-педіатр КНП «Новоград-Волинське міськрай ТМО»