У Новограді-Волинському відкрили меморіальну дошку лікарям-хірургам Замощину Е.Б та Грималюку Г.О.
Людина жива, доки живе пам’ять про неї. А життя людини, головню рисою якої була людяність, а життєвим принципом – діяти на благо людям, – нескінченне.
14 лютого 2019 року біля хірургічного корпусу КНП «Новоград-Волинське міськрайонне територіальне медичне об’єднання» відбулась подія, яка засвідчила пам’ять про видатних лікарів-хірургів, почесних громадян міста: Замощина Емануїла Борисовича (1887 – 1974 рр.) та Грималюка Гната Оксентійовича (1916 – 1983 рр.), які успішно стояли на сторожі здоров’я новоград-волинців у середині ХХ століття.
Участь в урочистому заході взяли міський голова Віктор Весельський, перший заступник міського голови Сергій Колотов, начальник відділу охорони здоров’я та медичного забезпечення міської ради Любомир Дутчак, а також голова постійної комісії міської ради з питань соціальної політики, охорони здоров’я, освіти, культури та спорту Володимир Федорчук, депутат міської ради, лікар-хірург КНП «Новоград-Волинське міськрай ТМО” Костянтин Шнайдер.
Ініціатором встановлення меморіальної дошки став голова осередку Національної спілки краєзнавців України Валентин Вітренко. Відповідне рішення виконавчого комітету міської ради № 803 було прийнято 11 жовтня 2018 року згідно із рекомендацією комісії з питань топоніміки та охорони культурної спадщини.
«Емануїл Борисович Замощин, який провів понад 35 тисяч операцій різного типу складності та Гнат Оксентійович Грималюк, що провів понад 3 700 операцій – користувалися великою повагою та авторитетом у колег та населення міста. Незважаючи на важкі воєнні та повоєнні роки, ці лікарі не втрачали оптимізму, любили людей та цінували життя. Вони були завжди на роботі, самовіддано працювали зранку до ночі, адже на них чекали пацієнти. Бути лікарем – це покликання, а не розрахунок, це гуманність і милосердя, які підносять на п’єдестал людської вдячності та поваги. Встановлення меморіальних дошок стало вшануванням пам’яті та логічною подякою талановитим лікарям, для яких клятва Гіппократа була не просто текстом, а сенсом життя. Я щиро дякую усім, завдяки кому стало можливим розміщення меморіальних дошок на корпусі хірургічного відділення комунального некомерційного підприємства «Новоград-Волинське міськрай ТМО» та увіковічують для прийдешніх поколінь імена лікарів-хірургів Емануїла Замощина та Гната Грималюка. Спасибі вам за патріотизм та активну громадську позицію! А усім присутнім зичу міцного здоров’я, наснаги та невичерпних сил» – зазначив у своєму виступі міський голова Віктор Весельський.
Також до вітального слова було запрошено голову Новоград-Волинського осередку Національної спілки краєзнавців України Валентина Вітренка, головного лікаря КНП «Новоград-Волинське міськрайТМО» Василя Бориса, а також правнучку Грималюка Гната Оксентійовича – Марину Грималюк-Юхимчук.
Інформаційна довідка В.В. Вітренка:
Замощин Емануїл Борисович (Борухович) народився у 1887 році в заможній юдейській родині в Одесі. Після закінчення одеської чоловічої гімназії, де молодий Еманіїл опанував добре французькою та німецькою мовами, вступив навчатися на медичний факультет Сорбоннського університету в Парижі, який закінчив у 1914 році. Опанув роботою на рентген-апараті, екзамен з якого на “відмінно” здавав Конраду Рьонтґену.
Навчаючись за кордоном, захопився лівими соціал-демократичними ідеями, вступив до партії Бунд. Після подій 1917 року ця партія злилася з більшовицькою РСДРП, тому Е. Замощин автоматично став її членом.
Ординаторську практику проходим у Харківському університеті на медичному факультеті, після чого працював хірургом-практиком в госпіталі Всеросійського земського союзу. Учасник Першої імперіалістичної війни. За проведення операцій з пораненими і травмованими воїнами нагороджений орденом Святого Станіслава 3-го ступеня. Під час лихоліття громадянської війни працював у різних госпіталях Росії та України, написав декілька праць із практики хірургічної резекції пораненого шлунка, інших внутрішніх органів людини.
З 1920 року працював ведучим хірургом у Новоград-Волинській міській лікарні, був членом Новоград-Волинського повітового партійного комітету, членом президії виконкому повітової ради з 1922 року. Невдовзі розчарувався в ідеях більшовизму, тому його виключили з лав партії. З того часу займався винятково лікарською практикою як ведучий хірург. У 1925 – 1930-х роках працював хірургом у різних лікарнях Київської і Житомирської областей, Коростенської округи. Добре знав анатомію людського тіла, операцї проводив швидко, ретельно готуючись до них. Мав на той час великий авторитет серед лікарів Правобережної України.
Учасник фінської кампанії з грудня 1939 по травень 1940 років. Провів десятки операціій, де рятував життя поранених та обморожений бiйцiв Червоної Армї. Другу світову війну розпочав 23 липня 1941 року в Ростові, будучи призваним в дiючу армiю місцевим воєнкоматом. Працював ведучим хірургом в спецевакогоспіталі № 1600. За період роботи провів понад 4000 операцій, з яких більше 450 були складними. Займався науково-практичною роботою, опублікував у наукових фахових журналах 5 наукових праць, провів 120 наукових конференцій з медперсоналом госпіталя, підготував десятки хірургів-практиків, медичних сестер і анестезіологів, здатних працюватив у бойових умовах. Разом із професором В.М. ШАМОВИМ оперував восени 1943 року пораненого командуючого Першим українським фронтом генерала армії М.Ф. Ватутіна. Учасник бойовихї дій. Демобілізувався у званні майора. Після війни знову прибув у Новоград-Волинський, де очолив хірургічну службу міськрайонної лікарні. Працював хірургом-практиком до 1960-го року, потім постійно займався консультаціями під час операцій і вів прийом хворих у поліклінічному відділенні. Всього ним проведено понад 36 000 операцій різного типу складності. Опубліковано 16 наукових праць у фахових журналах. Очолював наукове товариство в Центральній міськрайонній лікарні, виступав як лектор товариства “Знання”. З 1947 року був членом виконкому Новоград-Волинської міської ради. Викладав у школі медичних сестер.
Помер у 1974 році. Похований на центральному кладовищі по вул. Чехова. На траурному мітингу виступили колеги з лікарні і ведучий хірург Житомирської області, Герой соціалістичної праці О.Ф. Гербачевський. За час роботи після війни в лікарні про Е.Б. Замощина опубліковано понад 10 статей. Рішенням виконкому за № 67 Новоград-Волинської міської ради на початку 2002 року Е.Б. Замощину присвоєно звання “Почесний громадянин міста Новограда-Волинського.
Грималюк Гнат Оксентійович народився 1916 року в українській селянській родині на Вінничині. Після закінчення середньої школи вступив до Вінницького медичного інституту, який закінчив напередодні Другої світової війни. З її початком був призваний до армії, працював хірургом польового та армійського госпіталів. Провів понад 3700 операцій, серед яких чимало складних. Учасник бойових дій, отримав бойову контузію і поранення руки.
Після закінчення війни призначений головним лікарем лікарні Городницького району Житомирської області. Займався відновленням і влаштуванням районної лікарні. Після адміністративної реформи 1957 року переведений головним лікарем Новоград-Волинської Центральної міськрайонної лікарні. Займався активно її відбудовою, розширенням і технічним оснащенням. Останні роки після виходу на заслужений відпочинок працював завідуючим рентген-кабінетом ЦРЛ. У 1958 році обраний членом ревізійної комісії Новоград-Волинського міськкому партії, в 1960 році – членом міськкому партії. З 1960 року Г.О. Грималюк обирався також членом виконкому і депутатом Новоград-Волинської міської ради, був депутатом обласної ради. Член лекторської групи МК КПУ, виступав з питаннями “Досягнення і проблеми радянської медицини”. Заносився на обласну Дошку пошани. Вважався добрим організатором медико-лікарської і сестринської служби, високоінтелігентною і чуйною людиною.
Г.О. Грималюк помер 1983 року. Похований на центральному кладовищі по вул. Чехова. Рішенням виконкому міської ради за № 65 від 2002 року Грималюку Г.О. Присвоєно звання “Почесний громадянин міста Новограда-Волинського”.