У Новоград-Волинській громаді перейменують понад сотню вулиць та провулків: перелік

Минулого тижня вперше зібралась робоча група з питань перейменування вулиць та провулків. До її складу увійшли члени та членкині громадських організацій, краєзнавці, директорки музеїв, керівники добровольчих формувань, голови депутатських фракцій, керівництво та працівники міської ради. Очолює комісію секретар міськради Оксана Гвозденко. Зазаначу, що це варіанти назви вулиць і вони можуть бути змінені як на засіданні робочої групи, топонімічної комісії так і під час громадських обговорень.

«Нам потрібно серйозно зайнятися цим питанням. Поставитися зважено. Кожен робить свою роботу: хлопці на фронті, ми – тут», – розпочав засідання міський голова Микола Боровець.

Далі Оксана Гвозденко розповіла, що має напрацьовані пропозиції від Братства ОУН-УПА ім. Романа Шухевича, депутата облради Олександра Ющенка, від Об’єднання дружин і матерів учасників АТО та жителів громади. Також вона зазначила, що остаточне рішення щодо перейменування ухвалюватимуть депутати на сесії міськради.

«Цей процес є важливим. Він розпочався у 2014 році не на повну. Ми мусимо перейменувати топоніми, що стосуються радянських діячів, бо на підставі цього агресор будує політику «русского міра», – зазначив депутат міськради Андрій Сухих.

Особливу увагу звернули на фінансовий аспект перейменування. Директор ЦНАПу Тетяна Сметакіна розповіла про кошти, які треба витратити: “При перейменуванні вулиць зміни до реєстру речових прав на нерухоме майно юридичними та фізичними особами, власниками майна не вносяться. Зміни в назві вулиць вноситимуться лише при проведенні цими особами певних дій з майном (відчуження, реконструкція, оформлення спадщини тощо). Зміна назви вулиць у власників майна відбувається водночас з укладенням договорів, оформленням спадщини тощо на підставі витягу з рішення міської ради про перейменування вулиці.

При заміні назви вулиці в паспорті плата не стягується.

Під час оформлення документів у БТІ заявники сплачують за зміну назви вулиці – за внесення змін до інвентарної справи – 146 грн (станом на 28.04.2022 року).

Адміністративний збір за проведення державної реєстрації змін відомостей про місцезнаходження юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у 2022 році становить: ФОП – 250 грн, юридична особа – 740 грн, громадське об’єднання – 250 грн”.

Потім члени робочої групи затвердили перелік вулиць і провулків, які потрібно перейменувати на території громади.

2 травня зібралися знову і вже говорили конкретно, які саме вулиці необхідно перейменувати. Але зазначу, що це не фінальний варіант. У п’ятницю, 6 травня, робоча група збереться знову, щоб остаточно узгодити всі пропозиції і віддати їх на розгляд топонімічної комісії, а потім – на розгляд сесії.

Зауважу, що кожну нову назву детально обговорювали і розповідали про тих людей, на честь яких перейменовуватимуть вулиці. На деякі вулиці є по кілька варіантів, з яких остаточний обере топонімічна комісія.

ПЕРЕЛІК ВУЛИЦЬ, ЯКІ ПЕРЕЙМЕНУЮТЬ І ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ

50-річчя визволення України – Василя Тютюнника (український військовий діяч).

8-го Березня – Алли Горської (українська художниця, громадська діячка, одна із засновниць руху шістдесятництва, одна з перших представниць андеграунду, відома діячка правозахисного руху 1960-х років в Україні).

Анікушкіна – Віктора Гончарука (місцевий громадський діяч і політик. Загинув під Харковом у 2022 році).

Ватутіна – Дениса Бочарова (учасник АТО, військовик, загинув у с. Степанівка. Майор (посмертно), командир 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 30-ї ОМБр ім. князя Костянтина Острозького. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня посмертно. Почесний громадянин міста.); Клима Савура (провідник ОУН, організатор і перший командир УПА на Волині, командир УПА-Північ).

Воїнів-Інтернаціоналістів – Троїцька (повернення історичної назви).

Гагаріна – Леоніда Каденюка (український льотчик-випробувач 1-го класу, космонавт, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України).

Герцена пропонують з’єднати з Леваневського – Європейська (пов’язують назву із тим, що німці проєктували, а болгари будували будинки у новому мікрорайоні міста); Івана Сірка (український полководець, подільський шляхтич, козацький ватажок, кальницький полковник, легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового); Новозвягельська (історична назва).

Глінки – Євгена Маланюка (український письменник, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик, сотник Армії УНР, “Імператор залізних строф”); Бориса Лятошинського (український композитор, диригент і педагог, один з основоположників модернізму в українській класичній музиці).

Горбка – Олега Штуль-Ждановича (український політичний і військовий діяч. Член ОУН й ПУН. Після смерті Голови ПУН полковника А. Мельника очолив ПУН й ОУН, тим самим став третім Головою ПУН й ОУН); Олекси Довбуша (український опришок, найвідоміший з опришківських ватажків у Карпатах).

Горького – Миколи Руденка (український письменник (автор науково-фантастичних, філософських та поетичних творів), філософ, громадський діяч, засновник Української Гельсінської групи. Герой України).

Декабристів – Марини Поплавської (уродженка Новограда-Волинського, українська акторка, продюсерка, комік, педагог); Кенгірського повстання (повстання політичних в’язнів Степового табору в табірному відділенні Кенгір під Джезказганом. У повстанні брало участь близько 5200-8000 в’язнів, більшість із них – засуджені за політичними статтями українці); Акі Камбарова (учасник АТО, старшина 30 ОМБР ім. князя Костянтина Острозького, нагороджений орденом “За мужність» ІІІ ступеня. Почесний громадянин міста).

Добровольського – Івана Піддубного (український спортсмен-борець, шестиразовий чемпіон світу з боротьби (Париж, Мілан, Франкфурт, Нью-Йорк); Гарна.

Долгополова – Левка Лук’яненка (український політичний та громадський діяч, письменник, юрист та радянський дисидент. Борець за незалежність України. Співзасновник Української Гельсінської групи. Народний депутат України. Герой України. Автор Акта проголошення незалежності України); Українських добровольців.

Генерала Ільїна – Симона Петлюри (український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик).

Єрьоменка – Євгена Коновальця (полковник Армії УНР, командир Січових стрільців, член Стрілецької ради, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів, перший голова ОУН, один з ідеологів українського націоналізму).

Жмаченка – Устима Кармелюка (український селянин, ватажок селянського руху на Поділлі у 1813-1835 роках).

Карбишева – Січових стрільців (військовий підрозділ Наддніпрянської Армії УНР, сформований у 1917 році початково з українців з Галичини та Буковини, військовополонених з австро-угорської армії).

Кисельова – Івана Багряного (український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч).

Комарова – Подружжя Стецьків (Ярослав Стецько – перший заступник провідника ОУН(б) С. Бандери. Ярослава Стецько очолювала Організацію українських націоналістів (бандерівське крило) ОУН(б) у період 1991-2001 років); Олексія Комарова (учасник АТО, капітан 30 ОМБр ім. князя Костянтина Острозького, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня посмертно. Почесний громадянин міста).

Сергія Уварова – Дмитра Яворницького (український історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва, музеєзнавець); Волонтерська.

Купріна – Дмитра Кулявця (учасник АТО, лейтенант, загинув під Макаровим від авіаудару); Леоніда Ступницького (український військовий діяч у часи УНР, шеф штабу ВО-2 “Заграва”, начштабу групи УПА-Північ, підполковник Армії УНР, генерал-хорунжий УПА).

Кутузова – Гетьмана Івана Виговського (уродженець Житомирщини, український військовий, політичний і державний діяч).

Кучковського – Марії Савчин (діячка ОУН, провідниця підпільного юнацтва ОУН у Львові, надрайонова УЧХ (Українського Червоного Хреста) Перемишльщини, зв’язкова референтури Служби безпеки у Крайовому Проводі ОУН).

Лермонтова – пропонують об’єднати з вулицею Надслучанською.

Ліпаткіна – Максима Залізняка (керівник гайдамацького повстання 1768-1769 років, відомого під назвою Коліївщина, козацький отаман).

Ломоносова – Івана Пулюя (український фізик та електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч); Академіка Володимира Вернадського (український науковець, філософ).

Макаренка – Едуарда Соломіна (заслужений лікар України, краєзнавець, Почесний громадянин міста); Леся Курбаса (український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Народний артист УРСР).

Маршала Рибалка – Дмитра Герасимчука (перший загиблий з Новограда-Волинського в зоні АТО, загинув поблизу с. Металіст. Капітан ЗСУ, ординатор госпітального відділення медичної роти 30 механізованої бригади. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня); Петра Болбочана (український військовий діяч, полковник Армії УНР).

Маршала Рокосовського – залишити як є; Романа Шухевича (український політик і державний діяч, військовик, член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів); Олександра Марчука (учасник АТО, загинув у Луганській області, лейтенант. Почесний громадянин міста. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня посмертно); Українських добровольців.

Маяковського – Дмитра Донцова (український літературний критик, публіцист, філософ, політичний діяч, один із перших керівників Союзу визволення України (СВУ), головний ідеолог українського інтегрального націоналізму); Василя Стуса (український поет, перекладач, публіцист, мислитель, літературознавець, правозахисник, борець за незалежність України у XX столітті).

Мінська – Аверкія Гончаренка (український військовик, командир українських частин у бою під Крутами, старшина Дивізії СС “Галичина”); Ярослава Остапчука (учасник АТО, солдат 30 ОМБр ім. князя Костянтина Острозького, нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно. Почесний громадянин міста).

Мічуріна – Родини Симиренків (рід промисловців-цукроварників, конструкторів і власників машинобудівних заводів, піонерів пароплавства на Дніпрі, науковців і практиків садівництва, меценатів української культури); Миколи Амосова (лікар, науковець в галузі медицини та біокібернетики, громадський діяч, академік, доктор медичних наук).

Некрасова – Миколи Зерова (український поет, літературознавець, літературний критик, полеміст, лідер неокласиків, майстер сонетної форми та перекладач античної поезії); Олега Антонова (літакобудівельник, один із провідних авіаконструкторів); Костя Гордієнка (кошовий отаман Запорозької Січі, гетьман Дубоссарський, видатний військовий і політичний діяч).

Орлова – Ніла Хасевича (український художник, графік, активний громадський і політичний діяч, член ОУН і УГВР); Дмитра Руденка (учасник АТО, прапорщик ЗСУ, командир бойової машини – командир відділення 9 роти 3-го механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького, нагороджений посмертно орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Почесний громадянин міста); Чумацька.

Панкратова – Генерала Сергія Кульчицького (український військовик, генерал-майор, начальник управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління Національної гвардії України. Герой України).

Панфілова – Героїв полку «Азов».

Партизанська – Героїв УПА (військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942-1960 років); Олексія Зайця (учасник АТО, майор 30-ї ОМБр ім. князя Костянтина Острозького, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня посмертно. Почесний громадянин міста); Щаслива.

Перемоги – Максима Залізняка (керівник гайдамацького повстання, відомого під назвою Коліївщина, козацький отаман); залишити як є; Свободи.

Переяславська – Тараса Бульби-Боровця (діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни, засновник УПА “Поліська Січ”, генерал-хорунжий).

Першого Травня – Першого грудня (понад 90 відсотків із 32-х мільйонів громадян України 1 грудня 1991 року взяли участь у Всеукраїнському референдумі і висловилось за незалежність своєї країни); Героїв Базару (359 полонених вояків похідної групи Армії УНР, які відмовились перейти на службу до Червоної армії і були розстріляні 21 листопада 1921 року біля с. Базар Житомирської області); Дмитра Бортніка (учасник АТО, старший лейтенант 30 ОМБр ім. князя Костянтина Острозького. Почесний громадянин міста).

Петровського – Ростислава Корчунова (уродженець Новограда-Волинського, підполковник Дієвої Армії УНР); Михайла Кота (очільник конгресу Українських націоналістів); Богдана Сахнюка (загинув у с. Степанівка, старший солдат. Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Почесний громадянин міста).

Полянського – Миколи Лісовського (загинув у с. Степанівка, начальник служби РХБЗ, підполковник. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня).

Потапова – Петра Калнишевського (кошовий отаман Війська Запорозького Низового, видатний український державний, культурний та релігійний діяч. Кавалер ордена Андрія Первозванного. Політичний в’язень Російської імперії); пропонують об’єднати з вулицею Сагайдачного.

Пушкіна – Степана Бандери (український політичний діяч, один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів – голова Проводу ОУН-Б); Ярослава Мудрого (Київський князь із династії Рюриковичів); Князя Володимира Великого (великий князь Київський (979-1015) та Новгородський (970-988). Хреститель Русі); Київська; Гончарна (повернення історичної назви); Родини Скоропадських (український козацький рід 17-20 століття), 30-ї ОМБр ім. князя Костянтина Острозького.

Распопова – Уласа Самчука (український письменник, журналіст і публіцист, редактор, лауреат УММАН, член уряду УНР у вигнанні, член ОУП “Слово”).

Ровенська – Рівненська.

Соколіна – Андрія Кулініча (солдат ЗСУ, загинув під Луганським. Почесний громадянин міста. Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня).

Суворова – Дмитра Вишневецького (український магнат на Волині, князь гербу Корибут, козацький ватажок, гетьман); Квіткова; Бузкова; Тиха.

Тимошенка – Любомира Гузара (український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української греко-католицької церкви); Антона Мілька (загинув у бою поблизу Лутугиного, старший лейтенант ЗСУ, командир танкового взводу. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Почесний громадянин міста).

Толбухіна – Олександра Балюка (уродженець с. Пилиповичі, учасник, захисник Євромайдану. Герой Небесної сотні, Герой України); Андрія Шептицького (предстоятель Української греко-католицької церкви, митрополит Галицький, архієпископ Львівський); Климентія Шептицького (блаженний греко-католицької церкви, український релігійний діяч і архімандрит монахів Студійського уставу, брат митрополита Андрея Шептицького. Був послом до Галицького сейму та Віденського парламенту, заступником голови Господарського Товариства).

Толстого – Євгена Чикаленка (визначний громадський діяч, благодійник, меценат української культури, агроном, землевласник, видавець, публіцист); Івана Миколайчука (український кіноактор, кінорежисер, сценарист).

Толубка – Василя Карпенка (підполковник ЗСУ, заступник командира батальйону, загинув у бою під Докучаєвськом. Почесний громадянин міста. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня).

Тургенєва – Генерала Василя Кука (генерал-хорунжий, головнокомандувач УПА); Мирослава Скорика (видатний український композитор, Герой України, народний артист України, музикознавець).

Павла Сірагова – Ольги Косач-Кривинюк (народилася у Новограді-Волинському, українська письменниця, літературознавиця, перекладачка, викладачка, бібліографиня, етнографиня, лікарка за фахом).

Ушакова – Олександра Чернявського (загинув під час супроводу колони, старший сержант ЗСУ. Нагороджений посмертно орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Почесний громадянин міста).

Філософова – Генерала Івана Трейка (український військовий діяч, повстанський отаман); Валерія Юрченка (учасник АТО, капітан 30 ОМБр ім. князя Костянтина Острозького, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня посмертно. Почесний громадянин міста).

Ціолковського – Ігоря Сікорського (видатний авіаконструктор); Юрія Кондратюка (український учений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів).

Чайковського – Міхала Чайковського (польський письменник і політичний діяч); Дмитра Бортнянського (український композитор, співак і диригент), Святослава Ріхтера (народився в Житомирі. Піаніст та громадський діяч).

Челюскінців – Іоана Павла ІІ (264-й Папа Римський, канонізований 2014 року).

Чернишевського – Михайлівська (на честь собору св. Михайла, що розташований поряд з цією вулицею).

Черняхівського – В’ячеслава Липинського (український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму).

Чехова – Василя Стуса.

Чкалова – Олега Антонова, Петра Полтави (заступник голови Генерального секретаріату Української Головної Визвольної Ради, член ОУН і член Проводу ОУН); Ігоря Сікорського.

Шостацького – Івана Гонти (керівник українського гайдамацького руху, один з очільників Коліївщини); Сергія Свища (учасник АТО, старший лейтенант 54-го окремого розвідувального батальйону, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня посмертно. Почесний громадянин міста).

Штеменка – Василя Вишиваного (український військовий діяч, політик, дипломат, поет, полковник легіону Українських січових стрільців); Сергія Колесніченка (учасник АТО, старший сержант 30 ОМБр ім. князя Костянтина Острозького, нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно. Почесний громадянин міста).

Янки Купали – Василя Симоненка (український поет і журналіст, шістдесятник).

Ковпака – Олекси Гасина (український політичний і військовий діяч, учасник визвольних змагань); Олександра Гордійчука (учасник АТО, старший сержант 30 ОМБр ім. князя Костянтина Острозького, нагороджений орденом “За мужність” III ступеня посмертно. Почесний громадянин міста).

ВУЛИЦІ, ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗМІНИ НАЗВ ЯКИХ ВИВЧАТИМУТЬ

1. Гоголя.
2. Гордєєва.
3. Малишка.
4. Котюка.
5. Неустроєва.
6. Ніколаєва.
7. Огороднікова.
8. Івана Ведмеденка.
9. Короленка.

Їх розглядатимуть окремо через те, що члени робочої групи не мали одностайної думки. Доцільність перейменування визначатиме топонімічна комісія.

СПИСОК ПРОВУЛКІВ, ЯКІ БУДУТЬ ПЕРЕЙМЕНОВАНІ НА ТІ Ж НАЗВИ, ЩО Й ВУЛИЦІ З ТАКИМИ Ж НАЗВАМИ

1. 8-го Березня.
2. Безіменний.
3. Вашева.
4. Гагаріна.
5. Герцена.
6. Глінки.
7. Горького.
8. Купріна.
9. Маршала Рибалка.
10. Маяковського.
11. Некрасова.
12. Переяславський.
13. Ровенський.
14. Толстого.
15. Тургенєва.
16. Ціолковського.
17. Чайковського.
18. Чехова.
19. Чкалова.
20. 2-й 8-го Березня.
21. 2-й Герцена.
22. 2-й Чайковського.
23. 2-й Чехова.
24. 2-й Горького.
25. 3-й Горького.
26. 3-й Чайковського.
27. 3-й Чехова.

БОРИСІВКА

вул. Кошового – Чумацька.

пров. Партизанський – Космонавтів.

ВЕЛИКИЙ МОЛОДЬКІВ

вул. Пушкіна – Василя Стуса.

вул. Сосніної – Українських добровольців.

ГОРОДИЩЕ

вул. Гагаріна – Леоніда Каденюка.

ДІДОВИЧІ

вул. Перемоги – Олени Пчілки (українська письменниця, меценатка, перекладачка, етнографка, фольклористка, публіцистка, громадська діячка, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук).

вул. Гагаріна – Корольова (український радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор).

вул. Зої Космодем’янської – вулиця маленька, тому будинки прив’яжуть до навколишніх вулиць.

вул. Кузнєцова – Софії Русової (українська педагогиня, прозова письменниця, літературознавиця та громадська діячка, одна з піонерок українського фемінізму).

МАКОВИЦІ

вул. Тургенєва – Соломії Крушельницької (українська оперна співачка, педагогиня).

МАЙСТРІВ

вул. Ватутіна – Українських патріотів.

вул. Гагаріна – Пшенична, Калинова.

вул. Матросова – Олени Теліги (українська поетеса, публіцистка, літературна критикиня, діячка ОУН).

вул. Шолохова – Івана Нечуя-Левицького (український письменник, етнограф).

МАЙСТРОВА ВОЛЯ

пров. Гагаріна – вул. Врожайна.

НАТАЛІВКА

вул. Пушкіна – Котляревського (письменник, військовик, класик нової української літератури, громадський діяч).

ПИЛИПОВИЧІ

вул. Гагаріна – Олександра Балюка.

вул. 40-річча Перемоги – Князя Костянтина Острозького (військовий і державний діяч Великого князівства Литовського).

вул. Комарова – Григорія Сковороди (український філософ-містик, богослов, поет, педагог).

вул. ім. Т. Г. Шевченка (є ще вулиця Шевченка, тому цю вирішили перейменувати) – Родини Косачів (український козацько-старшинський рід (за генеалогічною легендою сербського походження), що отримав у Російській імперії дворянство та дав Україні низку культурних та громадських діячів).

пров. Гагаріна – Олександра Балюка.

Також обговорили і перейменування Парку перемоги на Звягельський і Скверу слави – на Сквер пам’яті.

Наступне засідання робочої групи буде в п’ятницю.

 

Інна Попова, головний редактор газети «Лесин край»