Біля Пам’ятного знаку жертвам голодомору відбувся мітинг-реквієм присвячений 85-м роковинам Голодомору
24 листопада 2017 року, пам’ять про тих, кого вбив голод та репресії у 1932-1933 роках, привела новоград-волинців на військово-меморіальне кладовище для участі у мітингу-реквіємі присвяченому 85-м роковинам Голодомору. Тут відбулася скорботна акція біля Пам’ятного знаку жертвам голодомору та політичних репресій. Із запаленими свічками в руках, керівництво міста, громадські активісти, школярі стали учасниками панахиди за загиблими.
Немає жодної родини на Новоград-Волинщині, в історії якої не було б трагічного сліду голодомору та політичних репресій. Наслідки голоду 1932-1933 років, не повинні і не можуть залишити нікого байдужими. В ті роки, 27 сіл та хуторів нашого краю – повністю зникли з лиця землі.
Під час мітингу-реквієму до присутніх звернувся очільник Новограда-Волинського. Віктор Весельський зазначив:
«Надто високу ціну заплатили українці лише через те, що любили працювати на своїй землі, почувалися на ній господарями.
500 днів 30-мільйоний народ страждав, мучився, вмирав. 17 людей щохвилини. Тисячу щогодини. 25 тисяч щодоби.
Головна причина вчинення злочину Голодомору полягала у тому, що українська нація, друга за чисельністю в СРСР, мала величезний культурно-історичний спадок, власні славетні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби.
Україна стояла на заваді створення тоталітарної комуністичної імперії. Широкі кола інтелектуалів та економічно самостійне селянство не сприймали політики комуністичного керівництва.
Тому режим поставив за мету знищити українців як політичну націю, котра рано чи пізно могла поставити питання про створення незалежної держави. Для досягнення цієї мети був обраний жахливий інструмент – вбивство голодом.
Голод став зброєю масового біологічного знищення українців. Він на довгі десятиліття порушив природний та політичний розвиток українців як спільноти, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації, наслідки цієї катастрофи відчуваємо і понині.
Трагедія Голодомору є уроком для усіх нас. Ми зобов’язані усвідомити, що в державі на першому плані завжди має бути Людина.
Я звертаюся до всіх вас, шановні земляки! Саме сьогодні мусимо сказати собі і всьому світові: не забудемо злочинів Голодомору-Геноциду та його винуватців.
Схилімо голови в глибокій жалобі за тими людьми, яких було приречено на голодну смерть лише за те, що вони були українцями.»
Тисячі людей були замордовані голодом. Це поламані долі цілих родин. «Хто не знає минулого, не вартий майбутнього». Все частіше в Україні повертаються до усвідомлення цього крилатого виразу.
Відділ інформації та зв’язків
з громадськістю міської ради