Будьте пильними на воді!
В Україні за минулий рік затонуло майже 1000 осіб. В нашій області з початку поточного року на водоймах потонуло 8 осіб, серед загиблих – двоє дітей. Основними причинами загибелі людей на воді є порушення елементарних правил поведінки, купання у стані алкогольного сп’яніння, купання у не відведених для цього місцях, заплив на великі відстані та переохолодження.
Утоплення – одна з форм механічної асфіксії, що наступає найчастіше від попадання води в верхні та нижні дихальні шляхи, що перешкоджає газообміну організму з повітряним середовищем.
Асфіктичне (сухе) утоплення виникає внаслідок рефлекторного змикання голосової щілини та спазму м’язів гортані внаслідок подразнення їх рецепторів водою, що призводить до зупинки дихання. Вода не проникає в дихальні шляхи. Одночасно велика кількість води потрапляє до шлунка. В подальшому спазм голосової щілини, набряк легень.
Синкопальне (біле) утоплення частіше зустрічається у жінок та дітей під впливом різкого раптового охолодження, сильного емоційного потрясіння. Виникає захисна рефлекторна реакція, яка проявляється спазмом м’язів гортані, зупинкою дихання та серцевої діяльності. У зв’язку зі спазмом капілярів шкіри, потерпілі мають бліде забарвлення шкіри, їх називають “білими” утопленими. Цей тип утоплення найбільш перспективний з точку зору можливості повернення постраждалого до життя при проведенні реанімаційних заходів.
Невідкладна допомога. При утопленні необхідно якнайшвидше витягти постраждалого з води. Перш ніж кинутися у воду, потрібно швидко оцінити становище і вибрати спосіб надання допомоги. Іноді, якщо випадок трапився біля берега можна кинути з берега предмет, за який може вхопитися потопаючий: рятівний круг, дошку, мотузку. Якщо потопаючий перебуває на поверхні води, то бажано заспокоїти його ще здалека, саме панічний страх призводить до загибелі, а якщо це не вдається, то краще доплисти до нього ззаду, щоб уникнути захоплень, від яких інколи буває важко звільнитися.
Діставивши потопаючого на берег, приступають до надання першої допомоги, характер якої залежить від його стану. Якщо у потерпілого зіниці звужені, то людина непритомна і штучного дихання робити не треба, а лише треба дати вдихнути нашатирного спирту і поплескати по щоках. Якщо ж пульс відсутній, дихання немає, зіниці розширені, не реагують, то приступати до надання допомоги треба якнайшвидше.
Якщо постраждалий не подає ознак життя, це не є ознакою безнадійності. Доти, поки є хоч найменший шанс зберегти життя людині, треба проводити заходи щодо її рятування.
Рот і ніс потерпілого можуть бути забиті мулом або піском, їх треба негайно прочистити (пальцями, повернувши голову людини набік). Потім покладіть її животом на своє коліно (голову постраждалого звісити) і, сильно натиснувши, виплесніть воду зі шлунка і дихальних шляхів. Усе це треба робити швидко: покласти постраждалого на спину, розстебнути, якщо є одяг (пояс і верхні ґудзики) й почати робити штучне дихання. Станьте на коліна зліва, максимально відкиньте назад голову потерпілого (це дуже важливо!) і, відтягнувши щелепу вниз, розтуліть йому рота. Зробіть глибокий вдих, прикладіть свої губи до його уст (рекомендується через хустинку або марлю) і з силою вдихніть у нього повітря. Ніздрі постраждалого при цьому слід затиснути рукою, Видих відбудеться самостійно.
Якщо в людини не б’ється серце, штучне дихання треба поєднати з непрямим масажем серця. Для цього одну долоню покладіть упоперек нижньої частини грудної клітки (але не на ребра!), другу долоню – поверх першої навхрест. Натисніть на грудну клітку так, щоб вона прогнулася на 3—5 сантиметрів, і відпустіть. Прогинати потрібно сильно, поштовхом, використовуючи вагу свого тіла. Через кожне вдихання повітря робіть 20—25 ритмічних натискувань. Добре, якщо допомогу надають двоє. Тоді один робить штучне дихання, другий за ним – масаж серця. Не призупиняйте ці процедури до прибуття “швидкої допомоги”: завдяки вашим діям організм ще може жити.
Зрозуміло, прийоми рятування зовсім не просто застосовувати без практики, і треба цього вчитися заздалегідь. Але навіть якщо у вас немає ніякої підготовки – дійте! Треба використовувати будь-який шанс для порятунку людського життя.
Профілактика. Для запобігання нещасних випадків на воді не можна залишати дітей без нагляду дорослих. Не плавайти наодинці, якщо не впевнені в своїх силах, уникайти водойм зі швидкою течією. Не рекомендується купатися з човнів і плотів, поблизу шлюзів, пристаней і мостів, запливати за межі відведених для купання місць. Не варто входити у воду після прийому алкоголю і в найближчі 1,5-2 год після вживання їжі, в стані фізичного і психічного стомлення, після тривалого перебування на сонці. Дуже небезпечно стрибати у воду, особливо в незнайомій водоймі, глибина якої невідома, головою вниз, оскільки це нерідко призводить до пошкодження шийних хребців. Починати купатися рекомендується в сонячну, безвітряну погоду, при температурі води 17° – 19°С, повітря 20-25°С. У воді потрібно знаходитися не більше 10-15 хвилин.
Пам’ятайте, що вода приховує у собі небезпеку. Зробіть усе можливе для того, щоб не допустити трагедії!
Іван Васильович Кравченко,
завідувач відділенням анестезіології та інтенсивної терапії міськрайТМО