«ЛЕСИНІ ДЖЕРЕЛА»: ФОРМАТ ПРИЙНЯТО

9 Червня 2:11

На прес-конференції з питань обговорення та проведення Міжнародного свята літератури і мистецтв «Лесині джерела», котру давав 7 червня місцевим ЗМІ оргкомітет свята, було озвучено формат цьогорічного відзначення події, котра, без сумніву, є візитівкою міста нарівні із самою Лесею Українкою.

Отож уже визначено остаточну дату проведення свята – 29-30-31 липня. Як наголосила голова оргкомітету, заступник міського голови О. В. Гвозденко, згідно із розпорядженням міського голови про оголошення у місті 2016 року роком Лесі Українки, «Лесині джерела» мають стати фактично кульмінацією цього року і покликані зібрати навколо себе усіх, кого об’єднує Лесине ім’я. Оксана Василівна також окреслила основні напрямки свята і його найголовніші обов’язкові складові. Тож «Лесині джерела» основний свій формат зберігатимуть традиційно: поряд із літературно-мистецькими та фольклорно-етнографічними заходами відбудуться виступи творчих аматорських колективів та виставки робіт майстрів декоративно-ужиткового мистецтва. З метою максимального наближення свята до творчості Лесі Українки залишаються незмінними конкурс автентичного соло-співу «Животоки», конкурс читців художнього слова, «Містечко майстрів», художні виставки.

«Родзинками» свята літератури і мистецтв стануть цьогоріч краєзнавча вікторина, вистава Полтавського драмтеатру «Лісова пісня», урочисте підбиття підсумків серед учнівства «У пошуках літературних талантів» та відкриття арт-бутіка молодих художників у Молодіжному центрі.
На відміну від минулорічного, цього разу кульмінацією свята таки буде вечірній заключний великий концерт.

Член оргкомітету свята і чи не найревніша хранителька Лесиного імені завідувачка музею-садиби Лесі Українки В. О. Римська загострила увагу на важливому моменті свята – зустрічі-спогаді, присвяченій ювілейній даті приїзду родини Петра Косача до Новограда-Волинського. Це й справді «новинка» свята і не лише свята: фактично ніде більше подібного заходу ще не відбувалося. Отож усі зацікавлені зможуть стати свідками гарно продуманого дійства за участі ведучоїО. Тимощук, де дізнаються максимум інформації про самого Петра Косача – батька Лесі, її матір Олену Пчілку і брата – вченого, письменника і перекладача Михайла Обачного: усе це буде під супроводом відповідної художньої частини. Планують також до цих днів видати збірку дитячих поезій Лесі Українки – потреба юного читача у них залишається нагальною завжди. Видання планується лише як подарункове, оскільки кошти на цю справу обмежені.

Чому саме Полтавський театр і які деталі заключного концерту, скільки коштує запросити до нашого міста «зірку» навіть не першого десятка популярності – про це розповіла головний режисер свята Ірина Панасюк.

Ці питання, вважай, складають чи не найважчу сторону його підготовки: театри влітку, як правило, у відпустках, а «зірки» мають такі матеріальні запити за свої виступи, що Новограду-Волинському їх задовольнити практично неможливо. Бо 60 тисяч гривень, як зажадала одна співачка за кілька пісень, погодьмося, просто так віддати лише на це – й справді велика розкіш.

Дуже цікаві думки з приводу свята висловив автор «Лесиних джерел» Микола Іванович Мартинюк. Він наголосив на переобтяженості його заходами і навіть пропонував деякі з них відкласти на, скажімо, День незалежності. Стосовно ж великого вечірнього концерту висловився дуже влучно:

– Сьогодні час і справді скрутний для держави. Тож вічною темою у нашихконцертах має бути «Україно моя,Україно!». Мені дуже хочеться, щоб на сцені нарешті вже прозвучало і «Любіть Україну», і «Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була!».

Важко не погодитися із цією думкою, а ідеї, висловлені Миколою Івановичем – цілком реальні для втілення.

Не обійшлося і без ідей, які все ще перебувають у активній стадії обговорення. Зокрема, М. І. Мартинюк переконаний, що конкурс читців поезії Лесі Українки має бути не всеукраїнським, а всесвітньовідомим.

В. О. Римська наполягає, щоб усі учасники Лесиних читань обов’язково відвідали музей Лесі Українки.

О. В. Гвозденко повідомила про майбутню присутність на святі письменників Житомира, Рівного, Львова – зустрічі з ними плануються у Молодіжному центрі. На аргументи «проти» щодо цієї ідеї вона відповіла, що ніяких матеріальних вкладень у це робити не потрібно. Тож матимемо можливість творчого обміну художнім словом – і це далеко не найгірша ідея до свята.

На завершення усім ЗМІ було запропоновано зробити опитування серед читачів щодо свята міста: проводити його об’єднано з «Лесиними джерелами», чи у День незалежності України 24 серпня, чи мати місту три великі свята окремо – День міста у травні, «Лесині джерела» у кінці липня-на початку серпня і День незалежності України 24 серпня.

Головним залишається на сьогодні одне: формат свята «Лесині джерела» вже визначено, узгоджено, деталі уточнюються – і все місто вже задіяне у підготовці свята!

 

Леся ГУДЗЬ.

 

Чат-бот Гаряча лінія