У Звягелі стартувала друга Громадська Асамблея

21 Листопада 2026, 18:00

Тридцять п’ять жителів Звягеля, яких обрав жереб, протягом трьох вікендів шукатимуть відповідь на одне питання: як розвивати велосипедний рух у місті – безпечно, зручно і з користю для людей, економіки й довкілля.

21 листопада в просторі Idea Hub міського Палацу культури стартувала друга громадська асамблея – формат, у якому випадково обрані жителі разом з експертами вивчають проблему та готують рекомендації для влади. За словами організаторів, Звягель знову став першим в Україні: цього разу як громада, що проводить асамблею вдруге.

Жереб замість списку

Учасників асамблеї не призначали. Спершу місто розіслало 3000 листів-запрошень випадково обраним домогосподарствам. Крім того, зареєструватися могли всі охочі жителі й жительки Звягеля віком від 18 років.

Серед зареєстрованих спеціалізована програма Panelot провела жеребкування й обрала 35 людей. Panelot – некомерційна система для випадкового відбору учасників громадських асамблей, яку розробили науковці кількох університетів; її застосовують у різних країнах світу. Групу формували так, щоб за віком, статтю, рівнем освіти та районом проживання вона відображала склад населення міста.

У першій асамблеї брали участь 45 людей, яких обирали серед жителів усієї громади. Цього разу учасників шукали лише в місті Звягелі.

Керівниця проєкту Ради Європи Світлана Грищенко на відкритті окремо подякувала учасникам: їх обрали з-поміж багатьох, хто відгукнувся на запрошення. Рада Європи – міжнародна організація, що об’єднує 46 держав і опікується правами людини, демократією та верховенством права. Її проєкт підтримує асамблею фінансово й методологічно – про це докладніше нижче.

Чому саме велосипеди

Тему запропонував міський голова Микола Боровець. За його словами, проблему в місті побачили, коли взялися за дороги.

«Останні чотири-п’ять років ми працюємо над розвитком транспортної інфраструктури. А що це таке? Це будівництво доріг. Ви бачите, який величезний обсяг робіт ми виконали на дорогах. І ми зіткнулися з одним важливим моментом», – розповідає Микола Боровець.

Дороги – справа дорога, тож спершу під ними прокладають інженерні мережі: водогін, каналізацію, газопровід. Після цього черга за рештою, адже дорога – це і тротуар, і проїжджа частина, і велодоріжки.

«Ця інфраструктура має бути опрацьована для всього міста й не повинна робитися фрагментарно. Її треба продумати системно, для всієї громади. І ця тема в нас назрівала», – пояснює міський голова.

У вступному слові до брошури, яку отримали учасники, Микола Боровець називає розвиток велоінфраструктури «стратегічною інвестицією в якість життя, його безпеку, екологію та економіку всього міста».

Велосипедам знайшлося місце і в Стратегії розвитку громади на 2024–2030 роки. Документ передбачає створення пішохідних, бігових і велосипедних маршрутів, мережі безпечних велошляхів, а також доріжки для бігу та велосипедів уздовж набережної річки Случ, що протікає через місто.

Цифри з тієї ж брошури пояснюють, чому тема на часі. За 2021–2025 роки у Звягелі сталося 44 дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) за участю велосипедистів, двоє людей загинули. У 2021 році таких аварій було 5, у 2024-му – уже 13, у 2025-му – 10.

Під час опитування 600 жителів, проведеного для Стратегії, ДТП назвали другою за поширеністю загрозою: її вказали 33% респондентів. Частіше згадували лише ракетні удари – 49%.

При цьому в місті немає прокату велосипедів і електросамокатів, немає облаштованих веломаршрутів, і ніхто регулярно не вимірює інтенсивність велоруху, тобто скільки велосипедистів щодня їздить вулицями. Без цих даних кількість аварій сама по собі не показує, наскільки безпечно пересуватися містом на велосипеді.

Не слухання, а спільна робота

Чим асамблея відрізняється від звичних форм участі громади, Микола Боровець пояснює так:

«Громадська асамблея – це одна з форм деліберативної демократії, участі громади в напрацюванні рішень щодо певної проблеми. Ми розуміємо, що демократія – це прийти на вибори, проголосувати, провести громадські слухання. А громадську асамблею нам порекомендувала Рада Європи, вона ж навчила нас її проводити. Це досвід європейських країн. Асамблея покликана разом з експертами заглибитися в завдання, розкласти його на складники, зрозуміти, потім напрацювати проєкти рішень і продумати, як ми їх будемо впроваджувати».

Деліберативна демократія (від латинського deliberatio – «обмірковування») – це підхід, за якого рішення напрацьовують через зважене обговорення фактів і аргументів, а не лише через голосування.

На громадських слуханнях люди переважно висловлюють свою позицію. На асамблеї учасники спершу разом із незалежними експертами вивчають тему, чують різні точки зору, обговорюють їх у малих групах і лише потім формують пропозиції.

За кожним столом працює фасилітаторка – ведуча обговорення. Вона стежить за регламентом і за тим, щоб усі мали рівну змогу говорити, але сама не обстоює жодної позиції й не впливає на рішення. Дотримання правил незалежно контролює Наглядовий комітет. У малих групах учасники працюють без журналістів, щоб дискусія була вільною. Серед фасилітаторок цього разу є і місцева жителька – Олена Огородник. За словами Лариси Капчинської, людина з громади веде обговорення за столом уперше: решта фасилітаторок – від Ради Європи та Київської школи економіки. Два роки тому Олена Огородник сама була учасницею першої асамблеї, а тепер допомагає працювати новому складу. 

Про незалежність учасників нагадав і модератор асамблеї Олександр Солонтай – головний фасилітатор і консультант проєкту Ради Європи. 

Що дала перша асамблея

У жовтні–листопаді 2024 року Звягельська громада та громада Славутича на Київщині першими в Україні провели громадські асамблеї. У Звягелі тоді обговорювали міські простори як місця соціальної взаємодії та відновлення. Підсумком стали 40 рекомендацій для влади.

Уже 19 грудня 2024 року міська рада на сесії затвердила план заходів для їх виконання. Майже всі заходи вже виконуються – повністю або частково. Виняток становлять три, реалізацію яких частково відклали до завершення воєнного стану.

Ідея провести другу асамблею належить міському голові, каже організаторка громадської асамблеї Лариса Капчинська.

«Це повністю ідея Миколи Петровича, тому що він побачив, що це дуже ефективна форма деліберативної демократії, залучення громадян до ухвалення різних рішень», – розповідає вона.

Сам Микола Боровець формулює простіше: «Якщо ми один раз уже застосували цю форму роботи, це не означає, що про неї треба забути. Це чудовий інструмент, і ним треба користуватися в нашому повсякденному житті».

Згодом формат підхопили інші громади. У 2026 році за підтримки Ради Європи асамблеї провели в Рівненській громаді, Оболонському районі Києва та Львівській агломерації, що об’єднує 13 громад.

«Досвід Звягеля у проведенні громадської асамблеї був корисним і для інших громад. Громада Звягеля вже є певною моделлю і взірцем для громад нашої держави», – наголосила на відкритті Світлана Грищенко.

Для Ради Європи, за її словами, надзвичайно важливо, що саме Звягель ініціював асамблею вдруге: це свідчить, що формат у громаді прижився, а не залишився разовою акцією.

Хто за це платить

Під час війни будь-які громадські заходи викликають закономірне запитання: чи не краще віддати ці гроші захисникам? Тож одразу про головне: з міського бюджету на громадську асамблею не виділили жодної гривні. Усі витрати покривають Рада Європи та спонсори.

Лариса Капчинська не приховує: спершу команда вагалася.

«Чесно кажучи, проводити громадські асамблеї – досить недешеве задоволення. Але, слава Богу, нас підтримала Рада Європи: як і першого разу, вона взяла на себе левову частку витрат», – розповідає організаторка.

Решту, за її словами, покривають спонсори.

Асамблею організувала Звягельська міська рада за експертної, методологічної та фінансової підтримки проєкту Ради Європи «Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України». Консультанти проєкту забезпечують методологічний супровід, допомагають із відбором учасників і частково – з фасилітацією протягом усіх шести днів.

Шість днів, три вікенди

Відкриваючи асамблею, Микола Боровець окреслив формулу роботи: спершу зрозуміти проблему, потім шукати шляхи її розв’язання, напрацювати рекомендації – і відстежувати, як їх виконують.

Перший вікенд присвячений розумінню проблеми. У суботу учасники дізнаються про свій мандат, тобто про те, що саме їм доручено напрацювати, і про принципи деліберації – спільного зваженого обговорення. Вони слухають виступ експертки з міської мобільності (організації пересування містом), консультантки проєкту Ради Європи Аліни Кундіч, а також аналіз ситуації, який представляє міський голова. Далі – практична сесія: на мапі міста учасники позначають ключові маршрути, проблемні місця й точки, куди люди їздять найчастіше.

У неділю відбудеться панельна дискусія «Голоси практики» з представниками міської ради та поліції. Потім учасники працюватимуть у групах за п’ятьма напрямами: освіта й молодь, культура й туризм, економіка й доступність, інфраструктура й безпека, довкілля й міський простір.

Лекцію «Поведінкова економіка для міста» прочитає Володимир Вахітов, директор Інституту поведінкових досліджень Американського університету в Києві. Поведінкова економіка вивчає, як люди насправді ухвалюють рішення і що на них впливає. Наприкінці дня учасники складуть спільний перелік проблем і оберуть ті, що потребують найбільшої уваги.

Наступні сесії відбудуться 5–6 і 19–20 грудня.

Що буде з рекомендаціями

Після третього вікенду рекомендації зведуть у підсумковий звіт і офіційно передадуть міській раді. Влада зобов’язується їх розглянути й публічно пояснити, що врахує, а що ні, і чому. Далі має з’явитися план дій із конкретними термінами та публічним звітуванням перед громадою.

Водночас асамблея не замінює міську раду чи профільні служби й не ухвалює бюджетних або технічних рішень. Її завдання – дати місту обґрунтовані рекомендації, напрацьовані самими жителями.

Світлана Грищенко переконана, що до кінця третього вікенду учасники сформують чіткі й дієві рекомендації. Міській владі вона побажала «натхнення і рішучості у розгляді тих рекомендацій», а також успішного їх упровадження.

Над підготовкою асамблеї працювала чимала команда. Основну роботу, за словами Лариси Капчинської, взяли на себе вона як координаторка та секретар міської ради Оксана Гвозденко. Готувалися в стислі терміни, але зробили все можливе. «Думаю, що все буде класно», – додає Лариса Капчинська.

Партнерський матеріал: Novograd City

Стежте за новинами Звягельської громади на офіційних інформаційних ресурсах:
📲 Застосунок «єЗвягель» — #езвягель
📘 Facebook — #novogradcity
📸 Instagram — #zviahel_city

 

Чат-бот Гаряча лінія