14 листопада – Всесвітній день боротьби з діабетом

Вперше цей День проводився Міжнародною діабетичною федерацією і Всесвітньою організацією охорони здоров’я 14 листопада 1991 року. З 2007 року Всесвітній день боротьби з діабетом відзначається під егідою ООН.

Дата обрана не випадково: 14 листопада – день народження Фредеріка Бантинга, канадського фізіолога, котрий відкрив (спільно з Джоном Маклеодом) інсулін, за що отримав у 1923 році Нобелівську премію з фізіології та медицини. Це відкриття врятувало і продовжує рятувати життя мільйонам людей.

Метою Всесвітнього дня боротьби з діабетом є підвищення поінформованості про діабет – не тільки про кількість хворих, але і про те, яким чином можна запобігти розвитку цієї хвороби.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я близько 480 млн. чоловік у світі хворі на діабет, а до 2040 року ймовірність подвоєння цієї цифри не викликає  сумнівів. На диспансерному обліку у місті Новограді-Волинському та районі знаходиться 3500 хворих на цукровий діабет в т. ч. 20 дітей та 465 дорослих отримують інсулінотерапію.

Цукровий діабет – це захворювання ендокринного генезу, розвивається коли підшлункова залоза не виробляє достатньо інсуліну або коли організм неефективно використовує вже вироблений інсулін. Інсулін – гормон, який регулює рівень цукру в крові. Наслідком неконтрольованого діабету є гіперглікемія (підвищення рівня цукру в крові) і  глибоким порушенням обміну речовин, що з часом призводить до серйозного ушкодження багатьох систем організму.

ЦД й досі залишається однією з найбільш актуальних медико – соціальних проблем суспільства, є однією з провідних причин передчасної захворюваності і смертності , оскільки часто призводить до ампутації кінцівок , втрати зору , ниркової недостатності і провокує серцево-судинні захворювання.

Успіх у лікуванні ЦД залежить не тільки від кваліфікованої медичної допомоги та високоефективних цукрознижуючих препаратів, а від самого пацієнта.

Розрізняють ЦД І – го та ІІ –го типів. ЦД І –го типу розвивається переважно у дітей і людей молодого віку – внаслідок  руйнування β клітин підшлункової залози, виникає абсолютна недостатність інсуліну. Симптоми при ЦД І – го типу з’являються швидко, лікується тільки інсуліном.

ЦД ІІ – го типу, як правило виникає у людей старше сорока років і дуже часто поєднується з ожирінням. При ЦД ІІ-го типу інсулін виробляється в нормальній або навіть надмірній кількості, але клітини організму до нього не чутливі. ЦД ІІ-го типу розвивається повільно, має невиражену симптоматику, часто люди кілька років можуть не знати про наявність в них цього захворювання. Не рідко за цей час формується ряд ускладнень характерних для ЦД.  Чим раніше виявлено ЦД та призначено правильне лікування тим менша ймовірність розвитку ускладнень ЦД.

Разом з тим , запідозрити у себе високий ризик розвитку цукрового діабету або саму хворобу можна до того, як буде проведено аналіз крові на рівень цукру. Досить прислухатися до свого організму. Які ознаки і сигнали організму повинні насторожити?

–  відчуття невгамовної спраги,

– часте сечовипускання,  особливо в нічний час,

– свербіж шкіри та слизових,

– зниження ваги при хорошому апетиті,

– швидка стомлюваність,

– зниження зору,

– гнійничкові висипи на шкірі і рани, які тривалий час не загоюються, 

–  дратівливість,

 – у важких випадках – втрата свідомості, кома.

При наявності одного або декількох вищевказаних симптомів обов’язково зверніться до сімейного лікаря, який при потребі направить до лікаря ендокринолога.

ЦД вимагає довічного лікування за допомогою інсуліну або таблеток. Невід’ємною частиною в лікуванні цукрового діабету є особливості харчування, його якість, кількість, регулярність і частота, що становлять основу правильного харчування. Навіть найефективніші цукрознижуючі препарати будуть не в змозі нормалізувати показники глікемії у хворого, який не дотримується дієти. Основні принципи дієтотерапії при ЦД – виключення або максимальне обмеження вуглеводів і жирів: масло вершкове, маргарин, майонез, жирне м’ясо, шкіра птиці, жирний сир, сметана, вершки, чіпси, піца, цукор, варення, цукерки, печиво та інші кондитерські вироби, шоколад, морозиво, солодкі та алкогольні напої. 

В харчуванні потрібно надавати перевагу продуктам, що містять харчові волокна це – фрукти, овочі, каші. Приймайте їжу 5-6 разів на день і потроху, намагайтеся відмовитись від смаженого. Після прийому їжі не сідайте і не лягайте, а обов’язково займіться будь – якою фізичною роботою. Приймайте вчасно цукрознижуючі препарати призначені вам лікарем, і не робіть перерву між ними навіть при близьких до норми показників, у зв’язку з тим, що гіперглікемія – це головна причина розвитку хронічних ускладнень.

Не можна також допускати розвитку гіпоглікемії – зниження цукру в крові нижче 3,5 ммоль /л. Щоб запобігти розвитку ускладнень необхідно досягти „компенсації” ЦД, тобто постійно підтримувати рівень глюкози в досить жорстких межах і  – натще 3,5 – 6,1 ммоль/л і через  2 години після прийому їжі до 7,8 ммоль/л, глюкоза сечі 0 або 0,5 %, АТ 130/80 мм  рт  ст., рівень холестерину 4,5 ммоль/л.

Важливо, щоб пацієнт розумів, що і з якою метою треба робити і брав активну участь як партнер лікаря у власному процесі лікування, створюючи, таким чином, стан, коли можна якісно контролювати перебіг цього захворювання.

 

Галина Григорівна Комендат, лікар-ендокринолог КНП «Новоград-Волинське міськрай ТМО»